Шорські приказки і прислів'я
Відомості про шорців: шорці (самоназва шор-кіжі, татар-кіжі «шорські, татарські люди») — нечисельна тюркська народність у Південному Сибіру, корінне населення дієписної місцевості Гірська Шорія. Колись славилися куванням заліза на весь Сибір і мали прізвисько «кузнецькі татари ». Приказки та прислів'я шорців « Без Батьківщини і сонце не гріє. » « Сам себе не хвали, хай народ похвалить. » « В джерельну воду не плюй, народу не лай. » « Бідняк під себе солому стелить, багатій — пух. » « З паскудною людиною зійдешся — сам спаскудишся, з доброю подружиш — покращаєш. » « На один день з дороги зіб'єшся, тисячу днів проблукаєш. » « Коли треба, то й камінь легкий. » « Вірне слово дорожче від золота. » « Вилив з чашки — не збереш. » « Лінивий пес хвостом крутить. » « Тупим не ріж, глухому не кажи. » « Гадаючи, що помреш, обід готуй; гадаючи, що переїдеш, вогнище не кидай. » « Зиму видно по інею, літо — по дощу. » « Не вмієш рибалити, воду не каламуть. » « Поки дитина не народилась, колис...