Висловлювання, цитати, афоризми Ріхарда Вагнера

Вільгельм-Ріхард Вагнер (іноді Річард): Народився 22 травня 1813 року в Лейпцизі (Липськ), Німеччина. Німецький композитор, диригент, теоретик гуди, письменник-публіцист. Художній напрям — «Веймарська школа». Відомий своїми операми, або «гудовими драмам», як він назвав більшість своїх опер. Вагнер зробив значний вплив на європейську культуру межі ХІХ і ХХ століть, особливо на модернізм. Помер 13 лютого 1883 року у Венеції, Італія.



Висловлювання, цитати, афоризми Ріхарда Вагнера


«Хіба істинне та щире мистецтво могло існувати там, де воно не витікало з життя?»


«Замір дієписного розвитку — сильна, красива людина.»


«У державі суспільство має жертвувати частиною свого себелюбства заради благополуччя більшості. Безпосереднім заміром держави є сталість, досягнення спокою.»


«І дитину, і друга ми любимо лише у тому випадку, якщо ми взагалі вже вміємо любити. А цьому чоловік навчається у жінки.»


«Мистецтво перестає бути мистецтвом, як тільки свідомість починає сприймати його як мистецтво.»


«Наспів — єдиний образ гуди: без наспіву гуда немислима, а гуда та наспів нерозривні.»


«Гуда неспроможна мислити, але може втілювати мисль.»


«Народ складають ті, хто мислить побудково. Народ поводиться несвідомо і на цій підставі природно-побудково.»


«Відколи завелися в нас знавці мистецтва, саме мистецтво пішло до біса.»


«Творець художнього твору майбутнього є не хто інший, як художник теперішнього часу.»


«Те, що не може бути істиною для теперішнього, не буде нею і для майбутнього.»


«Я переконаний, що є всеосяжні потоки Божественної мислі, яка всюди коливає ефір і що будь-хто, хто може відчувати ці коливання, надхненний.»


«Справжня причина успіху бетховенської гуди в тому, що люди вивчають її не у виступнях, а вдома, за роялем.»


«Мистецтво, яке неможливо відрізнити від мазні тварин чи діянь неживої природи, взагалі не має розглядатися як мистецтво.»


«Мистецтво було завсіди чудовим дзеркалом суспільного ладу.»


«Радість не в речах. Вона в нас.»


«Найдавнішим, найсправжнішим, найкрасивішим гудовим органом, походженням якого завдячує лише наша гуда, є людський голос.»


«Гуда прийняла злий оберт; ці молоді люди не знають, як написати наспів, вони просто дають нам стружку, яку вони одягають, щоб виглядати як левова грива і трясуть нам... Вони ніби уникають наспівів, боячись, щоб їх не вкрав хтось інший.»


«Жиди говорять мовою того народу, серед якого вони живуть, але говорять як чужоземці.»


«У жидів, які не мали свого мистецтва, ніколи не було життя з художнім змістом.»


«Наскільки чужі нам жиди, можна судити з того, що сама мова жидів огидна нам. Особливості семітської мови, особлива впертість її природи не стерлася і під впливом на неї двотисячолітнього культурного спілкування жидів з європейськими народами. Саме звуковираження, чуже нам, різко вражає наш слух; також неприємно діє на нас незнайомий стрій обертів, через що жидівська мова набуває образу невимовно переплутаної балаканини; цю обставину перш за все слід взяти до вгляду, тому що вона, як нижче буде показано, роз'яснює те враження, яке справляють на нас новітні гудові жидівські твори...»












Маленький іноземно-український словничок: Музика (музичний) — гуда (гудовий)
Мелодія — наспів
Історія — дієпис

Схожі публікації