Висловлювання, цитати, афоризми Людвіга Вітгенштайна
Людвіґ Йозеф Йоганн Вітґенштайн (Людвіг Вітгенштейн): Народився 26 квітня 1889 року у Відні, Австрія. Австро-англійський любомудр, один із засновників розбірницького мудролюбства і один з найяскравіших мислителів XX століття. Помер 29 квітня 1951 року в Кембриджі, Англія.
«Світ є все, що є подією.»
«Світ є сукупністю фактів, а не речей.»
«Те, що є подією, фактом, є існуванням станів речей.»
«Мабуть, ми можемо відтворити в просторі стан речей, що не відповідає законам фізики, але не можемо відтворити стану речей, що не відповідає законам геометрії.»
«Мисль є змістовним реченням.»
«Замір мудролюбства — логічне пояснення мислей. Мудролюбство — не вчення, а діяльність. Мудролюбський труд складається великою мірою з пояснень.»
«Правдивість тавтології безперечна, правдивість речення можлива, а правдивість суперечності неможлива.»
«Межі моєї мови позначають межі мого світу.»
«Логіка заповнює світ; межі світу є і її межами. Отже, в логіці ми не можемо сказати: те й те є у світі, а того немає. Це скидалося б на припущення, що ми виключаємо певні можливості, а цього не може бути, бо інакше логіка мала б вийти за межі світу; а саме, вона повинна була б мати можливість видіти ці межі і з іншого боку. Чого ми не можемо мислити, того не можемо мислити; отже, ми не можемо й казати того, чого не можемо мислити.»
«Світ і життя — одне.»
«Я є своїм світом.»
«Особистість не належить до світу, а є межею світу.»
«Зміст світу має перебувати поза ним. У світі все таке, як воно є, і все діється, як діється; у ньому немає жодної цінності — а якби була, то не мала б цінності.»
«Якщо добра чи зла воля міняє світ, то вона може змінювати тільки його межі, а не факти.»
«Загадковість полягає не в тому, як світ існує, а в тому, що він взагалі існує.»
«Сумнів можливий тільки там, де можливе якесь питання; питання — тільки там, де можлива відповідь; а відповідь — тільки там, де щось може бути сказане.»
«Звичайно, є й невимовне. Воно виявляється, це й є загадкове.»
«Про те, про що не можна сказати, треба мовчати.»
«Більшість суджень та питань мудролюбства мають коріння у нашому нерозумінні логіки мови... Усе мудролюбство — це суд мови...»
«Замір мудролюбства — показати мусі вихід із мухоловки.»
«Чому я хочу навчити — так це переходити від неявного безглуздя до явного безглуздя.»
«Часто буває, що, тільки придушивши питання «чому», ми виявляємо цінні факти; які потім, під час нашого дослідження, ведуть до відповіді.»
«Мудролюбство стверджує лише те, що визнає кожен.»
«Один із найголовніших хистів — не розгублюватися питаннями, які тебе не торкаються.»
«Те, що може бути сказано, має бути сказано ясно; про те, що сказати неможливо, слід мовчати.»
«З того, що всім здається, що це так, не випливає, що так і є.»
«Коли знаєш надто багато, складно не брехати.»
«Я не знаю, чому ми тут, але я впевнений, що це не для того, щоб повеселитися.»
«Людське тіло — найкраща картина людської душі.»
«Дитина повинна багато чого навчитися, перш ніж вона зможе вдавати.»
«Нечітка межа зовсім не межа. Огорожа з діркою — це те саме, що й повна відсутність огорожі.»
«Хист — це джерело, яке несе нові води. Але це джерело висихає, якщо ним неправильно користуватися.»
«За нещасної любові поводитися гідно тяжче, ніж за щасливої любові.»
«Світ є сукупністю фактів, а не речей.»
«Те, що є подією, фактом, є існуванням станів речей.»
«Мабуть, ми можемо відтворити в просторі стан речей, що не відповідає законам фізики, але не можемо відтворити стану речей, що не відповідає законам геометрії.»
«Мисль є змістовним реченням.»
«Замір мудролюбства — логічне пояснення мислей. Мудролюбство — не вчення, а діяльність. Мудролюбський труд складається великою мірою з пояснень.»
«Правдивість тавтології безперечна, правдивість речення можлива, а правдивість суперечності неможлива.»
«Межі моєї мови позначають межі мого світу.»
«Логіка заповнює світ; межі світу є і її межами. Отже, в логіці ми не можемо сказати: те й те є у світі, а того немає. Це скидалося б на припущення, що ми виключаємо певні можливості, а цього не може бути, бо інакше логіка мала б вийти за межі світу; а саме, вона повинна була б мати можливість видіти ці межі і з іншого боку. Чого ми не можемо мислити, того не можемо мислити; отже, ми не можемо й казати того, чого не можемо мислити.»
«Світ і життя — одне.»
«Я є своїм світом.»
«Особистість не належить до світу, а є межею світу.»
«Зміст світу має перебувати поза ним. У світі все таке, як воно є, і все діється, як діється; у ньому немає жодної цінності — а якби була, то не мала б цінності.»
«Якщо добра чи зла воля міняє світ, то вона може змінювати тільки його межі, а не факти.»
«Загадковість полягає не в тому, як світ існує, а в тому, що він взагалі існує.»
«Сумнів можливий тільки там, де можливе якесь питання; питання — тільки там, де можлива відповідь; а відповідь — тільки там, де щось може бути сказане.»
«Звичайно, є й невимовне. Воно виявляється, це й є загадкове.»
«Про те, про що не можна сказати, треба мовчати.»
«Більшість суджень та питань мудролюбства мають коріння у нашому нерозумінні логіки мови... Усе мудролюбство — це суд мови...»
«Замір мудролюбства — показати мусі вихід із мухоловки.»
«Чому я хочу навчити — так це переходити від неявного безглуздя до явного безглуздя.»
«Часто буває, що, тільки придушивши питання «чому», ми виявляємо цінні факти; які потім, під час нашого дослідження, ведуть до відповіді.»
«Мудролюбство стверджує лише те, що визнає кожен.»
«Один із найголовніших хистів — не розгублюватися питаннями, які тебе не торкаються.»
«Те, що може бути сказано, має бути сказано ясно; про те, що сказати неможливо, слід мовчати.»
«З того, що всім здається, що це так, не випливає, що так і є.»
«Коли знаєш надто багато, складно не брехати.»
«Я не знаю, чому ми тут, але я впевнений, що це не для того, щоб повеселитися.»
«Людське тіло — найкраща картина людської душі.»
«Дитина повинна багато чого навчитися, перш ніж вона зможе вдавати.»
«Нечітка межа зовсім не межа. Огорожа з діркою — це те саме, що й повна відсутність огорожі.»
«Хист — це джерело, яке несе нові води. Але це джерело висихає, якщо ним неправильно користуватися.»
«За нещасної любові поводитися гідно тяжче, ніж за щасливої любові.»