Висловлювання, цитати, афоризми Джордано Бруно

Джордано Бруно (справжнє ім'я: Філіппо; прізвисько — Бруно Ноланець): Народився 1548 в Нолі поблизу Неаполя, Італія. Італійський мудролюб доби Відродження, поет, передставник пантеїзму. Помер 17 лютого 1600 року в Римі, Італія.



Висловлювання, цитати, афоризми Джордано Бруно


«Краса, яка видима в тілах, є річ випадкова й тіньова... Розум же сприймає справжню красу путтю звернення до того, що створює красу тіла і жадання зробити його красивим. Адже це душа зробила й утворила його таким. Отже слід піднятися до того вищого розуму, який сам по собі є прекрасним.»


«Як крапля довбе камінь не дворазовим, а багаторазовим падінням, так і людина стає мудрою не від дворазового, а від багаторазового читання.»


«Неуцтво — найкраща у світі наука, бо дається легко і не засмучує душу.»


«Розумова сила ніколи не заспокоїться, ніколи не спиниться на пізнаній істині, а весь час йтиме вперед і далі до непізнаної істини.»


«Смерть в одному столітті дає життя у всіх наступних століттях.»


«Спалити не означає спростувати.»


«Якщо це й неправда, то добре вигадано.»


«Мені кажуть, що я своїми твердженнями хочу перевернути світ догори дном. Але хіба було б зле перевернути перевернутий світ?»


«Зазвичай ті, хто не має розуміння, мислять, що знають більше, а ті, які зовсім позбавлені розуму, мислять, що знають усе.»


«Страх смерті гірший, ніж сама смерть.»


«Істина не може суперечити істині.»


«Краще гідна та славетна смерть, ніж негідна та ница перемога.»


«Жадання до істини — єдине заняття, гідне славетника.»


«Немає нічого, що б не долалося трудом.»


«Воля, яка жадає пізнання, ніколи не задовольняється закінченою справою.»


«Одна істина висвітлює іншу.»


«Любов — це все, і вона впливає на все, і про неї можна говорити все, їй можна і все приписувати.»


«Мистецтво покриває недоліки природи.»


«Істина не змінюється через те, що в неї вірить або не вірить більшість людей.»


«Божественність відкриває себе в усьому... у всьому є прихована божественність.»


«Всеосяжний розум є потаємною, справжньою, особливою і могутньою частиною душі світу.»


«Природа є не що інше, як Бог у речах...»


«Особливістю живого розуму є те, що йому потрібно лише трохи увидіти та почути для того, щоб він міг потім довго розмислювати та багато чого зрозуміти.»


«Немає такої тяжкої роботи, яку б любов не робила не тільки легкою, але і приємною.»


«Ентузіазм — це любов і мрії про прекрасне та добре, за допомогою яких ми перетворюємо себе і отримуємо можливість стати довершенішими та уподібнитися до них.»


«Там про мене вірно судитимуть, де наукове дослідження не є безумством, де не в жадібному захопленні — честь, не в обжерливості — розкіш, не в багатстві — велич, не в диковинці — істина, не в злості — розсудливість, не у віроломстві — люб'язність, не в обмані — обережність, не в удаванні — вміння жити, не в самовіллі — справедливість, не в насильстві — суд.»


«Ревнощі часом не тільки смерть і нищення люблячого, але часто вбивця самої любові...»

«Подібно до того, як любов не має ближчої подруги, ніж ревність, так вона не має і більшого ворога: так само ніщо не є ворожішим залізу, ніж іржа, яка народжується з нього самого.»


«Хіба ти не знаєш, о Асклепії, що Єгипет — подоба неба? ...Справді наша земля — храм світу! Але, на жаль, настане час, коли мислитимуть, ніби Єгипет марно був вірним звеличником божества... О, Єгипет, Єгипет! Тільки казки залишаться від твого вірування... Темрява візьме гору над світлом, смерть вважатимуть кориснішою за життя, ніхто не підніме очей своїх до неба, на віруючу людину дивитимуться як на божевільного, невіруючого вважатимуть розсудливим, неприборканого — сильним, найлихішого — добрим. І — чи повіриш мені? Геть смертну кару визначать тому, хто сповідуватиме вірування розуму; бо з'явиться нова правда, нові закони, не залишиться нічого святого, нічого віруючого, не пролунає жодного слова, гідного неба чи небожителів. Одні тільки янголи смерті перебудуть, і, змішавшись з людьми, штовхнуть нещасних на нахабство до всякого зла, нібито до справедливості, і дадуть тим самим привід для воєн, для грабіжництва, обману та всього іншого, неприємного душі та природній справедливості: і то буде старість та безвір'я світу! Але не сумнівайся, Асклепію, бо після того, як здійсниться все це, Господь і Отець Бог, орудник світу, всемогутній промислитель... безсумнівно, покладе край цій ганьбі та зверне світ до стародавнього вигляду.» — пророцтво про повернення чарівного вірування єгиптян


«Але від чого я зовсім зневіряюся, це коли виджу якихось безмисних і дурних кумиропоклонників, які... наслідують витонченість культу Єгипту; і глядають божество, про яке не мають жодного поняття, у виверженнях, мертвих і неодухотворених тілах; тим самим вони знущаються не лише над тими божественними, прозорливими сторожами, але й над нами; і що ще гірше, при цьому втішаються, видячи, що їхні божевільні звичаї почитаються... Нехай не гнітить це тебе, Мом, сказала Ізіда, тому що судилася долею мінливість сутінків і світла. Однак зле те, відповів Мом, що вони переконані, що світло там, де вони.»


«Я вірю ... в існування нескінченного всесвіту, як у вислід безмежної Божественної могутності, бо я вважав би негідними Божественні чесноти та сили, щоб вона, будучи в змозі створити, окрім цього світу, інший та нескінченні інші світи, стала б створювати кінцеву світоспоруду. Таким чином, я заявляю, що існують незліченні окремі світи, подібні до нашої Землі, які, як навчав Піфагор і як я розумію, є зірками, подібними до своєї суті Місяцю, іншим планетам та іншим зіркам, які незліченні; всі ці небесні тіла є світами, і числа їм немає, і всі вони утворюють нескінченний Всесвіт у безмежному просторі; і це називається безмежним всесвітом з незліченними світами; і в цьому — подвійна велич: велич всесвіту і укладеної в ній безлічі світів ...» — на третьому допиті 2 червня 1592


«У цьому всесвіті я знаходжу всесвітнє Провидіння, завдяки якому все живе, росте і рухається у своєму довершенні; і я розумію це двояко: одне — у тому вигляді, в якому ціла душа присутня загалом і в кожній частинці цілого, і це я називаю природою та відбитком божественної стопи, інше — у невимовному вигляді, в якому Бог, як сутність, присутність і сила знаходиться скрізь, у всьому і над усім не як частина, не як душа, а як невимовне...»


«Можливо, ви з більшим страхом вимовляєте вирок, аніж я вислуховую його.» — так ніби сказав Бруно під час оголошення вироку інквізиції в Римі (лютий 1600). Цей вислів з'явився, мабуть, в англійській пресі (не пізніше 1832)







Маленький іноземно-український словничок: Філософ — мудролюб, любомудр
Шлях — путь, дорога
Будова — споруда