Висловлювання, цитати, афоризми Жана Кокто
Жан Кокто (повне ім'я — Жан Моріс Ежен Клеман Кокто): Народився 5 липня 1889 року у Франції. Французький постановник, письменник, лицедій, художник, кінорежисер, діяч мистецтва, відома постать міжнародного авангарду першої половини XX століття. Помер 11 жовтня 1963 року у Франції.
Висловлювання, цитати, афоризми Жана Кокто
«Бог мислить про нас. Але він не мислить за нас.»
«Боятися смерті — все одно що боятися того, що ми обмежені у просторі.»
«Віктор Гюґо був божевільним, який уявив себе Віктором Гюґо.»
«Кожна людина носить на лівому плечі мавпу, на правому папугу.»
«Критики завсіди порівнюють. Незрівнянне від них вислизає.»
«Моя смерть народилася і почала ходити разом зі мною. Вона йде до мене не поспішаючи.»
«Геть найвидатніший шедевр письменництва — це тільки доведений до безладу словник.»
«Геть найлютіший пес не кусає того, хто його годує. Який приклад для письменницьких критиків...»
«Найстрашніша трагедія для поета — коли ним захоплюються, бо не розуміють.»
«Поет нічого не вигадує. Поет просто слухає.»
«Раніше жінки годували грудьми немовлят, тепер — кінопродюсерів.»
«Постановники зустрічаються трьох видів: розумні, винахідливі та більшість.»
«Таємниця завсіди має образ вуха.»
«У великому місті можна більше увидіти, зате у маленькому — більше почути.»
«Я знаю, що мистецтво необхідне, лише не знаю навіщо.»
«У кожному із нас сидить пружина. Її неодмінно треба заводити до кінця, але при цьому не зламати.»
«Час від часу слід відпочити від неробства.»
«Чудодіти, як правило, діти батьків з багатою уявою.»
«Де це видно, щоб жінка, з плачем вибігши з-за столу, знову не повернулася за стіл?»
«Вадкі звички — єдине, чим люди діляться без розмислів.»
«Якщо ти знаменитість, неприємно, що всі навколо тебе знають, і неймовірно жахливо, коли тебе не впізнають.»
«Мистецтво — це наука, що стала зрозумілою.»
«Дієпис — це правда, яка стає брехнею. Байка — це брехня, яка стає правдою.»
«Дуже добрий учень той, який врівноважує свою розсудливість відмінника таємничою чарівністю лінюха.»
«Зрозуміло, я вірю у щасливу випадковість, інакше як пояснити успіхи людей, яких я не виношу?»
«Стиль — це простий спосіб говорити складні речі.»
«Такт у зухвалості — це вміння відчути, до якої межі можна зайти надто далеко.»
«Коли істина виходить назовні, її називають феноменом!»
«Я живу таємно, сховавшись плащем легенд.»
«Дипломатія — це вміння так послати людину до біса, що вона буде збиратися в подорож.»
«Воля здатна змінити і смуги на наших долонях.»
«Я люблю кішок, тому що люблю свій дім — і помалу вони стають його видимою душею.»
«Привілеї краси невимірні. Вона діє геть на тих, хто її не визнає.»
«Він... невміло вбивав час, який вміло вбивав його.»
«Занурення у себе вимагає дисципліни...»
«Бувають такі доми, такі життя, від яких розсудливі люди здивувалися б. Вони б не зрозуміли, як безладдя, яке, здавалося б, не повинно протриматись і двох тижнів, може триматися роками. А вони, ці доми, ці сумнівні життя, тримаються, і всі тут, численні, незаконні, тримаються всупереч усім очікуванням. Але в одному розсудливість права: якщо сила обставин справді сила, то вона штовхає їх у прірву.»
«Боятися смерті — все одно що боятися того, що ми обмежені у просторі.»
«Віктор Гюґо був божевільним, який уявив себе Віктором Гюґо.»
«Кожна людина носить на лівому плечі мавпу, на правому папугу.»
«Критики завсіди порівнюють. Незрівнянне від них вислизає.»
«Моя смерть народилася і почала ходити разом зі мною. Вона йде до мене не поспішаючи.»
«Геть найвидатніший шедевр письменництва — це тільки доведений до безладу словник.»
«Геть найлютіший пес не кусає того, хто його годує. Який приклад для письменницьких критиків...»
«Найстрашніша трагедія для поета — коли ним захоплюються, бо не розуміють.»
«Поет нічого не вигадує. Поет просто слухає.»
«Раніше жінки годували грудьми немовлят, тепер — кінопродюсерів.»
«Постановники зустрічаються трьох видів: розумні, винахідливі та більшість.»
«Таємниця завсіди має образ вуха.»
«У великому місті можна більше увидіти, зате у маленькому — більше почути.»
«Я знаю, що мистецтво необхідне, лише не знаю навіщо.»
«У кожному із нас сидить пружина. Її неодмінно треба заводити до кінця, але при цьому не зламати.»
«Час від часу слід відпочити від неробства.»
«Чудодіти, як правило, діти батьків з багатою уявою.»
«Де це видно, щоб жінка, з плачем вибігши з-за столу, знову не повернулася за стіл?»
«Вадкі звички — єдине, чим люди діляться без розмислів.»
«Якщо ти знаменитість, неприємно, що всі навколо тебе знають, і неймовірно жахливо, коли тебе не впізнають.»
«Мистецтво — це наука, що стала зрозумілою.»
«Дієпис — це правда, яка стає брехнею. Байка — це брехня, яка стає правдою.»
«Дуже добрий учень той, який врівноважує свою розсудливість відмінника таємничою чарівністю лінюха.»
«Зрозуміло, я вірю у щасливу випадковість, інакше як пояснити успіхи людей, яких я не виношу?»
«Стиль — це простий спосіб говорити складні речі.»
«Такт у зухвалості — це вміння відчути, до якої межі можна зайти надто далеко.»
«Коли істина виходить назовні, її називають феноменом!»
«Я живу таємно, сховавшись плащем легенд.»
«Дипломатія — це вміння так послати людину до біса, що вона буде збиратися в подорож.»
«Воля здатна змінити і смуги на наших долонях.»
«Я люблю кішок, тому що люблю свій дім — і помалу вони стають його видимою душею.»
«Привілеї краси невимірні. Вона діє геть на тих, хто її не визнає.»
«Він... невміло вбивав час, який вміло вбивав його.»
«Занурення у себе вимагає дисципліни...»
«Бувають такі доми, такі життя, від яких розсудливі люди здивувалися б. Вони б не зрозуміли, як безладдя, яке, здавалося б, не повинно протриматись і двох тижнів, може триматися роками. А вони, ці доми, ці сумнівні життя, тримаються, і всі тут, численні, незаконні, тримаються всупереч усім очікуванням. Але в одному розсудливість права: якщо сила обставин справді сила, то вона штовхає їх у прірву.»