Висловлювання, цитати, афоризми Миколи Куліша

Микола Гурович Куліш: Народився 18 грудня 1892 року у Чаплинці, Херсонська область, Україна. Український письменник, режисер, драматург, представник Розстріляного Відродження. Помер 3 листопада 1937 року у Сандармоху, Росія.



Висловлювання, цитати, афоризми Миколи Куліша


«Але я знаю, що того лише замисли переможуть, хто з ними вийде на поміст і смерті у вічі скаже.»


«Без грошей і при сонці темно.»


«Бо головне ж тепер — реформа людини...»


«Всі дороги в світі — це лише обіжниці: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму. Різниця тільки та, що коли народжуєшся
випадаєш з ями; помираєш, то попадаєш в яму.»


«Гармат би нам та кулеметів замість мрій.»


«Кожен з нас живе у віках, бо ми, перш за все, — замисли.»


«Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить оружжя!»


«Кому? Більшовикам? Бандитам? Бидлові, що реве від крові та трощить наші найкращі замисли?»


«На московському кумачі України самостійної не вишити!»


«Найкращий спільник той, у кого оружжя по-вкраїнському говорить.»


«Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.»


«Невже, скажіте, вам чужа найрідніший і святий замисел народного визволення?»


«О, як не тривожитися, як, коли оце саме «ге» увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.»


«Ой — казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама, — не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.»


«Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і у вічну любов.»


«Своєї держави я хочу під прапором ось під цим!»


«Тільки тоді, як Петраркою стане той, хто сьогодні б'є жінку, наступить всесвітня суспільна весна.»


«Українче, спізнай самого себе!»


«Холодному й голодному не до школи.»


«Хочемо, щоб народ наш чужих чобіт не чистив. Пора! Вільними стати пора!»


«Вони такі московці, як московці — українці...»


«Взагалі українські прізвища особливі, змістовні, яскраві...»


«Зрозуміла, слава тобі Господи, та, жаль тільки, задом...»


«Не поможе бабі й кадило, коли бабу сказило!»


«Галичина — наша, українська земля, і галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них ...»


«Закохуються ж так, що на розтрату йдуть, про партію забувають, і не абихто...»


«Прізвище, ім'я, по батькові, все життя тепер можна змінити тільки в ЗАГСі, розумієш?»


«Клопоти — це пломби, що ними запечатано двері в майбутнє.»


«Помітив, що вже й природа не та, що за старого ладу була. А чого так? .. А того, що попсували комуністи й природу...»


«Ви співаєте, як опера, що горить.»


«В кожної людини є своє сумління. Але кожен виявляє своє сумління тоді, коли від нього можна мати користь. Сумління, як і все на світі, стоїть грошей.»


«
Чим робітник голодніший, тим дешевше і довше він робить.»


«Протоколами зла не знищиш і соціалізму не спорудиш.»


«Про мужа ніхто краще не розкаже, як законная жона ...»


«Гадаю, чи потрібен тепер Україні Бог? Гадаю, що коли й потрібен, то тільки свій, український. Інакший зрадить або обдурить.»


«Кожний господар — різник, а життя — бійня.»


«Як єсть, то й пані старій честь.»


«Починайте так, як ви починали колись, молодою...»


«Вбити себе це не покарання.»

«Пролетаріат — могильник капіталізму.»


«Адже ж сам ти почуваєш, Луко, що легше, мабуть, вчинити аж три перевороти зразу, ніж, скажім, відкритися дівчині вперше, що любиш...»


«Над трупком замерзлої пташинки плакали, а тепер? Через людські трупи переступаючи, хто холодніший, трупи чи ми — не знаємо, не відчуваємо.»


«Ой спи, дитя, без сповиття. Поки мати з поля прийде, та принесе три квітоньки: одна буде дрімливая, друга буде сонливая, а третя — щасливая...»


«У дуже розумного чоловіка завсіди жона — дурна, так кажуть. І навпаки.»


«Зі славетниками взагалі так виходить. Поки живий — ніхто йому нічого, і він мовчить... А помер — починається славетництво...»


«Вітри впадуть їм у ноги, — це значить що? Це значить, нас вони гойдатимуть на шибеницях.»


«Горить зоря свободи і світить поки що кому? У вікна буржуазії, бо в наших підвалах і вікон нема.»


«Од золотих постатей в дієписі — чорні тіні.»


«К чорту твою вічну любов!»


«Бо чоловік не півень, і зворотньо ж: без жінки, як без дому.»


«Де двоє б'ються, третій не лізь.»


«Тому що зараз кожен українець повинен, лягаючи, класти мішок мислей про Україну в голову, має покриватися мислями про Україну та вставати з сонцем з клопотами про Україну.»


«Он московці цілого Глинку у нас вкрали і кажуть, що Глинка їхній! І який він Глінка, коли він Глинка! Прізвище українське! Українець!»


«Їхнє (більшовицьке) зукраїнщення — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було...»

«По радіо читають, в анатоміях пишуть: серце — орган, що гонить кров, орган кровогону. Нічого подібного! Серце — це перш за все орган, що передчува і вгадує. Однині вірю йому, а більш нікому в світі.»


«А я, видьте, заховавсь отут із своєю укрмовою… Сиджу сливе сам удень і вночі та перебираю, потужно вивчаю забуту й розбиту і все ж таки яку багату, прекрасну нашу мову! Кожне слово! Щоб не пропало, знаєте, щоб пригодилось воно на нове спорудження. Бо, знаєте, вивчивши мову так-сяк, нічого з неї прекрасного й цінного не складеш…»


«
Густенька каша, та не наша, а наш несолоний куліш — як хочеш, так і їж.»


«Куліш не каша, пять рублів не гроші.»

«Дим вам із димаря, крихту на стіл та густий куліш, щоб було спати тепліш.» «Помисль, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище.» «Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі...»

«Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відспоруджена буде вільна наша Україна.» «Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.»
«Хоч ярмо й червеним стане, а ярмом не перестане!» «Нехай ми шовіністи, нехай ... Проте ми московщини в нашій мові ніколи не заводили, а ви що робите? Що ви робите, га? Є слово «універсал», а ви «маніфеста» заводите, є слово УНР, а ви УСЕРЕР пишете? Га? Га? .. Рідне слово «пристрій» ви на «апарат» обернували, а забули, як у народній мові про це говориться? Що без пристрою і блохи не вб`єш, забули, а ви мислите апаратом, га? По газетах читаю — слово «просорушка» за «шеретовку» править, і це таке зукраїнщення, питаюсь, га? Самі ви ще не шеретовані, і мова ваша радянська нешеретована ... А то ще кажуть: миска з крутими берегами. Або пустився берега чоловік, по-московському — на проізвол судьби. Або, наостачу, кажуть, берега дати... Наприклад, треба українській неписьменності берега дати! Ах, Улю. Як ще ми зле знаємо українську мову. Кажемо, наприклад: потяг іде третьою швидкістю, а треба — поїзд третім погоном іде. Погін, а не швидкість. А яка ж вона поетична, милозвучна, що вже багата...»





Маленький іноземно-український словничок: Поганий — злий
Бачити — видіти
Філософ — любомудр
Коштувати, вартувати — цінувати, стоїти
Завжди, завше — завсігди, всігди, завсіди

Схожі публікації