Висловлювання, цитати, афоризми Мухаммада аш-Шафії
Абу Абдулла Магомет ібн Ідріс аш-Шафії (Мухаммад): Народився 767 року в Газі, Палестина. Ісламський богослов, право- та хадисознавець, епонім шафійської правової школи (мазгабу). Грав значну роль в утворенні мусульманської правової мислі, вніс основний внесок у релігійно-правову методологію щодо використання переказів. Його книга ар-Рісаля, написана протягом останніх п'яти років його життя, дає йому право називатися батьком мусульманського правознавства. Помер 20 січня 820 року в Фустаті, Єгипет.
Висловлювання, цитати, афоризми Магомета аш-Шафії
«Той, хто глядає перлів, занурюється в море.»
«Я не програв суперечку жодному вченому, але я не виграв у жодного дурня.»
«Для тих, чий ясний розум і вдача висока
Стомлений спокій, тісні рідні стіни.
Так вирушай у дорогу, хоч вона далека
Тобі на благо ці зміни.
Все те, що було цінне, залиш!
У чужих краях знайдеш втіху.
І будь стійким, і Бога слав,
Життя не пізнаєш, не пізнавши поневіряння.
Воістину, я видів, як вода
Зіпсувалась у стоячому положенні.
Але солодкий лас її тоді,
Коли вона перебуває в русі.»
«Говори, що захочеш, ганьблячи мою честь. На ницість мовчання стане відповіддю. Мені не те щоб відповісти було нічим, просто леви не відповідають псам.»
«Якось аш-Шафії запитали: «Які речі найбільше принижують гідність чоловіків?» Він відповів: «Багатослів'я, поширення таємниць та довірливість кожному».»
«Неможливо вберегтися від людей, тож подивися: у кому з них криється твоя праведність — того і тримайся.»
«Хто пліткує з тобою, пліткує і за твоєю спиною.»
«Хто знає себе, тому не страшно те, що про нього говорять.»
«Той, хто не отримує знання у молодості, над ним прочитайте чотири такбіри, він уже помер.»
«Аш-Шафії запитали: «Яка твоя пристрасть до знання?». Він відповів: «Коли я чую якесь нове слово, про яке раніше не чув, всі органи мого тіла бажають мати слух, щоб насолодитися так само, як насолоджуються мої вуха».»
«Аш-Шафії запитали: «Як ти жадаєш знання?». Він відповів: «Так само, як багато людей жадають насолодитися багатством».»
«Аш-Шафії запитали: «Як ти глядаєш знання?». Він відповів: «Так само, як мати глядає свою загублену єдину дитину».»
«Мені сказали: «Ти замовк, але ж з тобою сперечаються?!» Я відповів: «Слова — ключі від дверей зла». Почесті тому, хто мовчить перед неуком і дурнем, у мовчанні — збереження честі та гідності.»
«Той, хто потребує знання без доказів, подібний до того, хто збирає вночі дрова, який разом із дровами бере і змію, що жалить його!»
«Коли вирують вітри — не закривайся і не жди, поки все заспокоїться. Ти зумій з цього виру отримати користь. Все невідоме, таємне, незрозуміле — воно закінчується спокоєм, умиротворенням.»
«Дбання мої рівні дбанням королів, а душа в мені — душа вільної людини, для якої приниження так само як невіра.»
«Хто не любить знання, у тому немає добра і між тобою та ним не може бути ні знайомства, ні дружби!»
«Падіння моралі від двох: — вченого, який не соромиться привселюдно поводитися розпусно; — а ще гірше — від неука, що веде самітницький спосіб життя.»
«Душа моя стала жадати Єгипту
І пустелі розділяють мене від неї,
Всевишнім клянуся, не знаю, чи багатство жде,
Чи слава, чи могили своєї я жадаю.»
«Коли був магріб того дня, коли помер аш-Шафії, сказав йому його племінник Якуб: «Ми спустимося, щоб помолитися?» І аш-Шафії відповів: «А ви що, сидітимете і чекатимете поки вийде моя душа?!»»
«Я не програв суперечку жодному вченому, але я не виграв у жодного дурня.»
«Для тих, чий ясний розум і вдача висока
Стомлений спокій, тісні рідні стіни.
Так вирушай у дорогу, хоч вона далека
Тобі на благо ці зміни.
Все те, що було цінне, залиш!
У чужих краях знайдеш втіху.
І будь стійким, і Бога слав,
Життя не пізнаєш, не пізнавши поневіряння.
Воістину, я видів, як вода
Зіпсувалась у стоячому положенні.
Але солодкий лас її тоді,
Коли вона перебуває в русі.»
«Говори, що захочеш, ганьблячи мою честь. На ницість мовчання стане відповіддю. Мені не те щоб відповісти було нічим, просто леви не відповідають псам.»
«Якось аш-Шафії запитали: «Які речі найбільше принижують гідність чоловіків?» Він відповів: «Багатослів'я, поширення таємниць та довірливість кожному».»
«Неможливо вберегтися від людей, тож подивися: у кому з них криється твоя праведність — того і тримайся.»
«Хто пліткує з тобою, пліткує і за твоєю спиною.»
«Хто знає себе, тому не страшно те, що про нього говорять.»
«Той, хто не отримує знання у молодості, над ним прочитайте чотири такбіри, він уже помер.»
«Аш-Шафії запитали: «Яка твоя пристрасть до знання?». Він відповів: «Коли я чую якесь нове слово, про яке раніше не чув, всі органи мого тіла бажають мати слух, щоб насолодитися так само, як насолоджуються мої вуха».»
«Аш-Шафії запитали: «Як ти жадаєш знання?». Він відповів: «Так само, як багато людей жадають насолодитися багатством».»
«Аш-Шафії запитали: «Як ти глядаєш знання?». Він відповів: «Так само, як мати глядає свою загублену єдину дитину».»
«Мені сказали: «Ти замовк, але ж з тобою сперечаються?!» Я відповів: «Слова — ключі від дверей зла». Почесті тому, хто мовчить перед неуком і дурнем, у мовчанні — збереження честі та гідності.»
«Той, хто потребує знання без доказів, подібний до того, хто збирає вночі дрова, який разом із дровами бере і змію, що жалить його!»
«Коли вирують вітри — не закривайся і не жди, поки все заспокоїться. Ти зумій з цього виру отримати користь. Все невідоме, таємне, незрозуміле — воно закінчується спокоєм, умиротворенням.»
«Дбання мої рівні дбанням королів, а душа в мені — душа вільної людини, для якої приниження так само як невіра.»
«Хто не любить знання, у тому немає добра і між тобою та ним не може бути ні знайомства, ні дружби!»
«Падіння моралі від двох: — вченого, який не соромиться привселюдно поводитися розпусно; — а ще гірше — від неука, що веде самітницький спосіб життя.»
«Душа моя стала жадати Єгипту
І пустелі розділяють мене від неї,
Всевишнім клянуся, не знаю, чи багатство жде,
Чи слава, чи могили своєї я жадаю.»
«Коли був магріб того дня, коли помер аш-Шафії, сказав йому його племінник Якуб: «Ми спустимося, щоб помолитися?» І аш-Шафії відповів: «А ви що, сидітимете і чекатимете поки вийде моя душа?!»»
