Висловлювання, цитати, афоризми Говарда Лавкрафта
Говард Філіпс Лавкрафт: Народився 20 серпня 1890 року в Провіденсі, США. Американський письменник, часописець та поет, що писав у жанрах жахів та містики, поєднуючи їх в неповторному стилі. Засновник вигаданого всесвіту міфів Ктулху. Помер 15 березня 1937 року в Провіденсі, США.
Висловлювання, цитати, афоризми Говарда Лавкрафта
«Сон — дуже давнє явище, він відає більше, ніж єгипетські піраміди і Олександрія.»
«Чим більше спілкуюся з людським бидлом, тим більше прихиляюся до худобини.»
«Люди в своїй гріховності набагато жахливіші будь-якого нелюдського створіння.»
«Відкрию Вам таємницю: серед нас є чудовиська в людській подобі, які щодня отруюють наше життя своєю присутністю.»
«Не потрібно битися з тим, кого не зможеш перемогти.»
«Він нарікав себе незвичайним, але оточуючі його люди виділи в ньому придурка.»
«Страх чогось — одне із найстарiших почуттів людини, а найдревніший страх — це страх перед невідомим.»
«Розпоряджатися силами природи можна до певної миті, інакше те, що Ви створите, може Вас же і вразити.»
«Мені стукнуло 30 років, а в перспективі похмура путь зі своїми перепонами і неприємностями.»
«Навіщо карати винних, якщо в душі кожного приховується вбивця або злодій. Перший — знищує чиюсь розумову роботу, другий — викрадає чужі відкриття.»
«Все навколо мене здавалося недовготривалим і запрограмованим на невдачу, ніби як сучасна дійсність ламалася, а вид її понищених механізмів поранив мою душу.»
«Ми живемо на тихому острівці неуцтва посеред темного моря нескінченності, і нам взагалі не слід плавати на далекі відстані.»
«Вразливість — уділ убогих.»
«Багатовікова могильна безмовність...»
«Безпідставний оптимізм.»
«Я пишу у незвичайному душевному стані, бо ввечері мене не стане.»
«Страх — найдавніше і найсильніше з людських почуттів, а найдавніший і найсильніший страх — страх перед невідомим.»
«Ахерон многоликого сатанізму...»
«Не клич того, кого не зможеш скинути.»
«Людина може грати силами природи лише до визначених меж; те, що ви створили, обернеться проти вас.»
«А оскільки стіни та вікна рано чи пізно можуть звести з розуму людину, яка багато читає і багато мріє, то житель цієї світлиці звик щоночі висовуватись з вікна, щоб хоч краєм ока увидіти щось, що не належить земному світу з його сірими багатоповерховими містами.»
«Добре бути безсоромником, ще краще бути кішкою, а найкраще — не існувати зовсім. Самознищення — найлогічніша річ у світі, ми боїмося смерті виключно через своє первісне боягузтво перед темрявою та невідомістю. Якби ми були розумнішими, ми жадали б смерті — тієї блаженної порожнечі, якою ми насолоджувалися до того, як почали існувати.»
«Я цілковито впевнений, що ніколи б не зміг чітко пояснити іншій людині точні причини того, чому я досі утримуюся від самогубства — тобто чому я все ще знаходжу в існуванні достатньо компенсацій, щоб переважити переважну тяжкість буття.»
«Я достатньо розчарувався, щоб знати, що гадка людини з будь-якого питання не стоїть і виїденого яйця, не будучи підкріпленою відомосями досить справжніми, щоб вона знала, про що говорить.»
«Якби вірування були б правдою — їх послідовники не вбивали б їх насильно в голови дітей, а тільки наставляли б їх на неухильне глядання істини, незалежно від її відповідності звичаям або досвідної користі.»
«Немає іншої теми, окрім непізнаного, у чому б я відчував надхнення і про що міг би писати. Життя ніколи не займало мене настільки, наскільки втеча від життя.»
«Небагато людей знають, що дива відкриті їм у пригодах і поглядах їх юності. Будучи дітьми, ми слухаємо та мріємо, ми мислимо, але наші погляди не повністю створені. І коли ми, будучи дорослими, намагаємося згадати це — ми вже одноманітні та черстві, отруєні отрутою життя.»
«Слід пам'ятати, що немає жодних дійсних підстав очікувати будь-чого, зокрема, від людства. «Добро» та «зло» — це суто місцеві поняття і ніяк не всесвітні істини чи закони. Ми називаємо щось «добром», тому що воно несе в собі якісь дрібні суто людські умови, які нам чимось приємні. У той же час розумно і просто припустити, що все людство — це вадкий чужоїд і має бути знищений на благо Землі чи Всесвіту. У всій цій трагедії сліпої механістичної природи немає жодних цілковитих істин — ніщо не може бути визнано заздалегідь «добрим» або «злим», окрім безглуздої обмеженої точки зору. Єдиною всесвітньою дійсністю є безглузда, неухильна, згубна, аморальна та незліченна неминучість. Для нас, як для людських створінь, єдиний відчутний показник цінностей засновується на зменшенні страждань свого існування.»
«Мені здається, наймилосердніша річ у світі — це нездатність людського розуму пов'язати воєдино всі його складові. Ми живемо на тихому острові неуцтва посеред чорного моря нескінченності, і це не означає, що нам треба виходити за його межі. Науки, що просуваються кожна у свій бік, досі завдавали нам мало вад; але в один прекрасний день збирання розрізнених кусочків знання в єдине ціле відкриє нам такі страшні перспективи дійсності та нашого в ній положення, що нам залишиться або збожеволіти від цього одкровення, або вибавлятися від світла знання у світі та безпеки нового середньовіччя.»
«Не мертве те, що у вічності живе, зі смертю часу і смерть помре.»
«Якщо я божевільний, це милість! Нехай зжаляться боги над людиною, яка в зашкарублості своїй залишиться нормальною до лячного кінця.»
«Нещасний той, кому спогади про дитинство приносять тільки страх та смуток.»
«Майже ніхто не пляше тверезим, якщо він не божевільний.»
«Бо тільки бідні та самотні вміють пам'ятати.»
«Чим більше спілкуюся з людським бидлом, тим більше прихиляюся до худобини.»
«Люди в своїй гріховності набагато жахливіші будь-якого нелюдського створіння.»
«Відкрию Вам таємницю: серед нас є чудовиська в людській подобі, які щодня отруюють наше життя своєю присутністю.»
«Не потрібно битися з тим, кого не зможеш перемогти.»
«Він нарікав себе незвичайним, але оточуючі його люди виділи в ньому придурка.»
«Страх чогось — одне із найстарiших почуттів людини, а найдревніший страх — це страх перед невідомим.»
«Розпоряджатися силами природи можна до певної миті, інакше те, що Ви створите, може Вас же і вразити.»
«Мені стукнуло 30 років, а в перспективі похмура путь зі своїми перепонами і неприємностями.»
«Навіщо карати винних, якщо в душі кожного приховується вбивця або злодій. Перший — знищує чиюсь розумову роботу, другий — викрадає чужі відкриття.»
«Все навколо мене здавалося недовготривалим і запрограмованим на невдачу, ніби як сучасна дійсність ламалася, а вид її понищених механізмів поранив мою душу.»
«Ми живемо на тихому острівці неуцтва посеред темного моря нескінченності, і нам взагалі не слід плавати на далекі відстані.»
«Вразливість — уділ убогих.»
«Багатовікова могильна безмовність...»
«Безпідставний оптимізм.»
«Я пишу у незвичайному душевному стані, бо ввечері мене не стане.»
«Страх — найдавніше і найсильніше з людських почуттів, а найдавніший і найсильніший страх — страх перед невідомим.»
«Ахерон многоликого сатанізму...»
«Не клич того, кого не зможеш скинути.»
«Людина може грати силами природи лише до визначених меж; те, що ви створили, обернеться проти вас.»
«А оскільки стіни та вікна рано чи пізно можуть звести з розуму людину, яка багато читає і багато мріє, то житель цієї світлиці звик щоночі висовуватись з вікна, щоб хоч краєм ока увидіти щось, що не належить земному світу з його сірими багатоповерховими містами.»
«Добре бути безсоромником, ще краще бути кішкою, а найкраще — не існувати зовсім. Самознищення — найлогічніша річ у світі, ми боїмося смерті виключно через своє первісне боягузтво перед темрявою та невідомістю. Якби ми були розумнішими, ми жадали б смерті — тієї блаженної порожнечі, якою ми насолоджувалися до того, як почали існувати.»
«Я цілковито впевнений, що ніколи б не зміг чітко пояснити іншій людині точні причини того, чому я досі утримуюся від самогубства — тобто чому я все ще знаходжу в існуванні достатньо компенсацій, щоб переважити переважну тяжкість буття.»
«Я достатньо розчарувався, щоб знати, що гадка людини з будь-якого питання не стоїть і виїденого яйця, не будучи підкріпленою відомосями досить справжніми, щоб вона знала, про що говорить.»
«Якби вірування були б правдою — їх послідовники не вбивали б їх насильно в голови дітей, а тільки наставляли б їх на неухильне глядання істини, незалежно від її відповідності звичаям або досвідної користі.»
«Немає іншої теми, окрім непізнаного, у чому б я відчував надхнення і про що міг би писати. Життя ніколи не займало мене настільки, наскільки втеча від життя.»
«Небагато людей знають, що дива відкриті їм у пригодах і поглядах їх юності. Будучи дітьми, ми слухаємо та мріємо, ми мислимо, але наші погляди не повністю створені. І коли ми, будучи дорослими, намагаємося згадати це — ми вже одноманітні та черстві, отруєні отрутою життя.»
«Слід пам'ятати, що немає жодних дійсних підстав очікувати будь-чого, зокрема, від людства. «Добро» та «зло» — це суто місцеві поняття і ніяк не всесвітні істини чи закони. Ми називаємо щось «добром», тому що воно несе в собі якісь дрібні суто людські умови, які нам чимось приємні. У той же час розумно і просто припустити, що все людство — це вадкий чужоїд і має бути знищений на благо Землі чи Всесвіту. У всій цій трагедії сліпої механістичної природи немає жодних цілковитих істин — ніщо не може бути визнано заздалегідь «добрим» або «злим», окрім безглуздої обмеженої точки зору. Єдиною всесвітньою дійсністю є безглузда, неухильна, згубна, аморальна та незліченна неминучість. Для нас, як для людських створінь, єдиний відчутний показник цінностей засновується на зменшенні страждань свого існування.»
«Мені здається, наймилосердніша річ у світі — це нездатність людського розуму пов'язати воєдино всі його складові. Ми живемо на тихому острові неуцтва посеред чорного моря нескінченності, і це не означає, що нам треба виходити за його межі. Науки, що просуваються кожна у свій бік, досі завдавали нам мало вад; але в один прекрасний день збирання розрізнених кусочків знання в єдине ціле відкриє нам такі страшні перспективи дійсності та нашого в ній положення, що нам залишиться або збожеволіти від цього одкровення, або вибавлятися від світла знання у світі та безпеки нового середньовіччя.»
«Не мертве те, що у вічності живе, зі смертю часу і смерть помре.»
«Якщо я божевільний, це милість! Нехай зжаляться боги над людиною, яка в зашкарублості своїй залишиться нормальною до лячного кінця.»
«Нещасний той, кому спогади про дитинство приносять тільки страх та смуток.»
«Майже ніхто не пляше тверезим, якщо він не божевільний.»
«Бо тільки бідні та самотні вміють пам'ятати.»
