Висловлювання, цитати, афоризми Беніто Муссоліні
Беніто Амількаре Андреа Муссоліні: Народився 29 липня 1883 року у Предаппіо, Емілія-Романья, Італія. Італійський політичний діяч, часописець, засновник фашизму, правитель Королівства Італія з 1922 по 1943 роки. Під час правління майже повністю знищив мафію на Сицилії, а також намагався створити Італійську імперію. Помер 28 квітня 1945 року в Меццегрі, Ломбардія, Італія.
Висловлювання, цитати, афоризми Беніто Муссоліні
«Держава створює народ.»
«Держава — це не тільки сучасне, а й минуле, і, що найголовніше, вона — майбутнє.»
«Перемога або смерть.»
«Гуляти, споруджувати, і за потреби, боротися і перемагати!»
«Цей плуг, яким розорюють борозну, і цей меч, що захищає його. І плуг, і лезо обидва зроблені з дулевини, як і віра наших сердець.»
«За тридцять століть її дієпису, Італія пережила багато пам'ятних годинників, але це, безумовно, один із найвизначніших.»
«Ми, як і раніше, готові йти у світ завдань, що стоять перед нами завтра, і вони зіткнуться з нашою сміливістю, нашою вірою, нашою волею.»
«Після римських цезарів, після римських пап, справжній Рим — це фашизм, який водночас і старий, і новий, і він вимагає світового визнання.»
«Що таке свобода? Нема такого поняття як цілковита свобода!»
«Війна — звичайний стан для людей.»
«Якщо я йду вперед, ідіть за мною! Якщо я відступлю, вбийте мене! Якщо я помру, помстіться за мене!»
«Краще прожити день левом, ніж сто років вівцею.»
«Промови, звернені до народу, необхідні, щоб викликати запал для війни.»
«Ми не можемо змінювати політику, тому що кінець кінцем ми не повії.»
«Соціалізм — крутійство, комедія, фантом, шантаж.»
«Добре довіряти іншим, але не довіряти — значно краще.»
«Колесо дієпису повертається лише кров'ю.»
«Правда в тому, що люди втомилися від свободи.»
«Дайте німцеві багато ковбаси, масла, пива та дешевий самохід, і він ніколи не захоче піддаватися загрозі, щоб йому проткнули живіт.»
«Поняття свободи не є цілковитим, тому що ніщо у житті не є цілковитим. Свобода у праві: це обов'язок. Це не подарунок: це досягнення, не рівність, а привілей. Поняття свободи змінюється з часом. Існує свобода у мирний час, але не свобода під час війни. Існує свобода в часи багатства, яка не може бути надана у тяжкі часи.»
«Фашизм бажає жваву людину, яка з усією снагою віддається дії, яка мужньо усвідомлює майбутні труднощі та готова їх подолати. Вона розуміє життя, як боротьбу, пам'ятаючи, що людині слід завоювати собі гідне життя, створюючи насамперед із себе оружжя (тілесне, моральне, розумове) для свого становлення.»
«Фашизм заперечує можливість речового розуміння «щастя» і надає його господарникам першої половини 18 століття, тобто він заперечує рівність: — «достаток-щастя», що перетворило б людей на худобу, яка мислить про одне: бути задоволеною і насиченою, тобто обмеженою простим і суто рослинним життям.»
«...Це визначна подія. Ще ніколи ніякий народ не боровся за свою свободу з більшою вірою. Ще ніколи жоден народ не боронив свого права на незалежність у складніших умовах. Перебуваючи під загрозою польських та румунських зазіхань, поборюваний прихильниками «єдиної і неподільної», без оружжя, сам один, під байдужими поглядами всієї Європи, український народ звільняє свою землю від більшовицької чуми і знову здобуває свою столицю... Київ... накінець вільний від азійської орди.» — 31 серпня 1919 року
«Можна визначити демократичні лади так, що за них, час від часу, народу дається омана своєї влади, тим часом як дійсна, справжня влада належить іншим силам, часто безвідповідальним і таємним.»
«Фашизм відкидає у демократії безглузду брехню політичної рівності, звичку громадської безвідповідальності та байку щастя та необмеженого поступу.»
«Демократія — це лад без короля, але з досить численними, часто більш цілковитими, самовільними та розорювальними королями, ніж єдиний король, геть якщо він і самодур.»
«Можна визначити демократичні лади так, що за них, час від часу, народу дається омана своєї влади, тим часом як дійсна, справжня влада належить іншим силам, часто безвідповідальним і таємним.»
«Фашизм відкидає у демократії безглузду брехню політичної рівності, звичку громадської безвідповідальності та байку щастя та необмеженого поступу.»
«Демократія — це лад без короля, але з досить численними, часто більш цілковитими, самовільними та розорювальними королями, ніж єдиний король, геть якщо він і самодур.»
«У фашистській державі віросповідання розглядається як одне з найбільш глибоких проявів духа, тому вона не тільки почитається, але й користується захистом і покровительством...»
