Ярослав Володимирович (прізвисько — Мудрий): Народився 983/987 року. Київський князь із роду Рюриковичів. Великий князь київський (1015–1018, 1019–1054). Князь ростовський (988–1010) і новгородський (1010–1034). Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької князівни Рогніди. Після смерті Мстислава (1036) став одноосібним володарем Русі. Доклав багато зусиль до змічнення держави. 1036 року розбив і назавсіди відкинув від Києва печенігів. На початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор (1054). Започаткував укладання першого літописного зводу 1037–1039 років та першого писаного зводу законів — «Руської правди». Провів численні змінотворення. У православній церкві прославлений як благовірний. Хрещене ім'я — Георгій (Юрій); також — Ярослав-Юрій Володимирович. У західному звичаї — Ярослав І. Помер 17/20 лютого 1054 року у Вишгороді, Україна.

Висловлювання, цитати, афоризми Ярослава Мудрого

«Якщо будете жити в любові, Бог буде при вас і дасть вам перемогу над ворогами, а як будете жити ненависно, в суперечках, то й самі загинете, і затратите землю ваших батьків та дідів, що вони здобули великим трудом.»


«Нехай знає Болеслав, що його, як свиню в калюжі, обступили мої пси та ловці.»


«Якщо чоловік уб'є чоловіка, він повинен помститися брату за брата, або сину за батька, або батьку за сина, або племіннику чи племінниці.»

Маленький іноземно-український словничок: Поганий — злий
Бачити — видіти
Філософ — любомудр
Коштувати, вартувати — цінувати, стоїти
Завжди, завше — завсігди, всігди, завсіди