Висловлювання, цитати, афоризми Волта Вітмена
Волт Вітмен: Народився 31 травня 1819 у Вест-Гіллзі, США. Американський поет, есеїст, часописець та людинолюбець. Представник перехідного часу між трансценденталізмом та реалізмом, що об'єднав ці два напрями в своїх творах. Його часто називають батьком верлібру. Помер 26 березня 1892 у Камдені, США.
«Я — той, що, в натовпі мимохіть кинувши погляд на вас, відвертає знову обличчя.»
«Я гультяюю і тішу свою душу.»
«Не глузую, не сперечаюсь, — я спостерігаю та жду.»
«У чоловічих, у жіночих обличчях виджу я Бога.»
«Велике місто — те, в якому живуть найбільші чоловіки та жінки.»
«Всі поснулі прекрасні, всі речі в цьому світі тьмяному прекрасні.»
«Коли відступає свобода, вона відступає не першою, не другою і не третьою, вона жде, поки всі відійдуть, вона відходить останньою.»
«Чоловік величний на землі та у віках, але кожна крихта його величі виросла з жінки.»
«Я і подібні до мене переконуємо не образками, не віршами, не доказами, ми переконуємо тим, що існуємо.»
«Йде прекрасна і втішна смерть,
Плине вколо світу і спокійно приходить до нас, до нас,
Вдень чи вночі, до всіх і до кожного,
Рано чи пізно — ніжна смерть.»
«Славте незглибимий всесвіт
За життя і за щастя, за бажання і за допитливі знання,
І за любов, за любе кохання — але славте! славте! славте!
І за надійні обійми холодної смерті.»
«Зрозумій, що в твоїх писаннях не може бути ніякої ознаки, якої не було б у тобі самому. Якщо ти злий чи непристойний, це не сховається від них. Якщо ти любиш, щоб під час обіду за стільцем у тебе стояв дворак, це позначиться у твоїх писаннях. Якщо ти буркотун і заздрісник, або не віриш у потойбічне життя, або низинно дивишся на жінок, — це позначиться геть у твоїх замовчуваннях, геть у тому, чого ти не напишеш. Немає такого прийому, такого засобу, такого способу, щоб приховати від твоїх писань хоч якусь ваду твого серця.»
«Я гультяюю і тішу свою душу.»
«Не глузую, не сперечаюсь, — я спостерігаю та жду.»
«У чоловічих, у жіночих обличчях виджу я Бога.»
«Велике місто — те, в якому живуть найбільші чоловіки та жінки.»
«Всі поснулі прекрасні, всі речі в цьому світі тьмяному прекрасні.»
«Коли відступає свобода, вона відступає не першою, не другою і не третьою, вона жде, поки всі відійдуть, вона відходить останньою.»
«Чоловік величний на землі та у віках, але кожна крихта його величі виросла з жінки.»
«Я і подібні до мене переконуємо не образками, не віршами, не доказами, ми переконуємо тим, що існуємо.»
«Йде прекрасна і втішна смерть,
Плине вколо світу і спокійно приходить до нас, до нас,
Вдень чи вночі, до всіх і до кожного,
Рано чи пізно — ніжна смерть.»
«Славте незглибимий всесвіт
За життя і за щастя, за бажання і за допитливі знання,
І за любов, за любе кохання — але славте! славте! славте!
І за надійні обійми холодної смерті.»
«Зрозумій, що в твоїх писаннях не може бути ніякої ознаки, якої не було б у тобі самому. Якщо ти злий чи непристойний, це не сховається від них. Якщо ти любиш, щоб під час обіду за стільцем у тебе стояв дворак, це позначиться у твоїх писаннях. Якщо ти буркотун і заздрісник, або не віриш у потойбічне життя, або низинно дивишся на жінок, — це позначиться геть у твоїх замовчуваннях, геть у тому, чого ти не напишеш. Немає такого прийому, такого засобу, такого способу, щоб приховати від твоїх писань хоч якусь ваду твого серця.»