Висловлювання, цитати, афоризми Епіктета
Епіктет (близько 50 — близько 140) — давньогрецький любомудр-стоїк. Епіктет — прізвисько раба, що перекладається з грецької мови як Придбаний. Справжнє ім'я любомудра невідоме.
Висловлювання, цитати, афоризми Епіктета
«Існує тільки одна дорога до щастя — припинити перейматися тим, що не підвладне нашій волі.»
«Заздрість — ворог щасливих.»
«Розумний не переймається мареннями, а задоволений тим, що має.»
«Усе мудролюбство укладене в двох словах: витримуй і утримуйся.»
«Та людина не вільна, яка сама собі не господар.»
«Тільки освічені вільні.»
«Майте на вгляді, що коли Ви даєте волю своєму гніву, ви не просто чините зле в дану мить, але і розвиваєте в собі злу звичку.»
«Не вірте тим, хто стверджує, ніби освіта — право вільних людей, а вірте любомудрам, які кажуть, що тільки освічені люди вільні.»
«Свобода — це незалежність мислі.»
«Знай і пам'ятай, що якщо людина нещасна, то вона сама винна, тому що Бог створив усіх людей для їхнього щастя, а не для того, щоб вони були нещасними.»
«Коли, зачинивши за собою двері, ти лишаєшся один у своєму домі, не кажи, що ти самотній: бо ти не самотній, Бог і твоя душа разом із тобою.»
«Людей мучать не речі, а уявлення про них.»
«Якщо хочеш вчитися, будь готовий вважатися дурнем і тупицею.»
«Чим рідші задоволення, тим вони приємніші.»
«З простими людьми менше говори про теорії, а роби відповідно до них.»
«Краще знати, як учиняти чесноту, ніж знати, як її описувати.»
«Природа дала людям один язик і два вуха, щоб ми більше слухали інших, ніж самі говорили.»
«Якщо хочеш бути добрим, насамперед вважай себе злим.»
«Володій своїми пристрастями — або вони оволодіють тобою.»
«Якщо хочеш, щоб говорили добре про тебе, не говори зле про інших.»
«Людина зі свобідною волею не може бути названа рабом.»
«Доля — похмура в'язниця для тіла і зло для душі.»
«Хто вільний тілом і невільний душею, той раб, і, відповідно, хто зв'язаний тілесно, але вільний духовно — свобідний.»
«Немає нікого, хто, люблячи гроші, задоволення і славу, любив би й людей: їх любить тільки той, хто любить чесноту.»
«Якщо нас запросять на обід, ми їмо те, чим нас пригощають.»
«У житті ми вимагаємо від богів, чого вони не можуть нам дати, вимагаємо притому, отримавши від них дуже много.»
«Смішні люди, що пишаються тим, що не в нашій владі. Один каже: «Я кращий за тебе: у мене багато землі, а ти мреш з голоду». — «Я колишній консул», — каже інший. «Я прокуратор», — чуєш від третього. «У мене кучеряве волосся», — каже четвертий. Кінь тим часом не скаже коню: «Я кращий за тебе, тому що в мене багато корму, вдосталь вівса; вузда у мене із золотою насічкою, попона — цвітна», а тільки: «Я кращий за тебе, бо хутчіший». Взагалі, будь-яка тварина краща чи гірша виключно за своїми перевагами або недоліками. Невже люди не цінують моральних якостей? — Невже ми маємо звертати вгляд тільки на волосся, сукню та походження?»
«Хворі незадоволені цілителем, коли він нічого не прописує їм, і гадають, що він вважає їхнє становище безнадійним. Чому ж ми не чинимо так з любомудром — не гадаємо, що він зневірився у нашому одужанні, якщо не дає нам ніяких вказівок?»
«Запитай себе, чого ти хочеш — багатства чи щастя? Якщо багатства — знай, що воно ні благо, ні в твоїх руках; якщо щастя — будь переконаний, що воно й благо, і перебуває у твоїй владі: першим доля нас обдаровує лише на час, тоді як бути щасливим залежить від нас самих.»
«Якщо ти увидиш глузливу, отруйну змію або скорпіона в ящику з прикрасами зі слонової кістки або золота, ти все одно не полюбиш і не захочеш мати їх, хоча вони й посаджені в дороге приміщення, навпаки, станеш дивитись на них зі страхом і огидою, як на отруйних тварин. Так, коли ти зустрінеш людей багатих, щедро наділених усім долею, але розпусних, не дивуйся їхній блискучій зовнішности, а погорджуй їх за їхні вади.»
«Те, що ти даєш тілу, ти незабаром втратиш, але що даси душі — залишиться твоїм назавсігди.»
«П'яному не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п'яного, а там, де всі переконання марні, нема чого пускати в хід все своє красномовство.»
«Коники мають голос, у слимаків його немає. Останні люблять вогкість, перші — тепло; останніх всилує вилізти зі шкаралупи роса, перші прокидаються від пекучих променів Сонця, разом із його сходом і починають свої пісні. Так якщо і ти хочеш бути людиною, що приємно і слушно говорити, не показуй своєї душі на обідах, коли її окропила винна «роса», інакше забрудниш її. Коли ж, у тихій бесіді, її зігріє своїм промінням розум, тоді нехай пролунає її голос, як голос пророка — нехай вона заговорить голосом правди.»
«На того, з ким ти розмовляєш, дивися з трьох точок зору: вважай його або вищим за тебе по розумовому розвитку, або нижче, або рівним тобі. Якщо він розумніший за тебе — слухай і слухайся його, дурніший — сам дай йому навід; якщо він дорівнює тобі за розумом — погодься з ним. Пам'ятаючи це, ти ніколи не звикнеш сперечатися. Краще погодитися з істиною і відмовитися від хибної думки, ніж погодившись з хибною думкою, бути переможеним правдою. Щоправда, перемагає сама собою, думка — через інших.»
«Краще жити з однією людиною високої душі та бути спокійним і незалежним, ніж вести жалюгідне життя в суспільстві багатьох.»
«Чого не бажаєш собі, не бажай іншим; тобі не подобається бути рабом — не звертай інших у рабство. Раз ти не можеш обійтися без послуг рабів, ти насамперед сам раб, — як не уживаються один з одним доброчесність і вада, так і свобода з рабством.»
«Люди радо знаходять виправдання своїм провинам, тоді як мудролюбство вчить не простягати, не помізкувавши, і палець.»
«Як вірні ваги не можна перевірити ні за вірними вагами, ні судити про ступінь їх вірности за неправильними вагами, так і справедливого суддю не можуть судити справедливі люди, а суду несправедливих він не підлягає.»
«Як немає нічого прямішого за пряме, так немає нічого справедливішого за справедливе.»
«Якщо ти спорудиш своєму рідному місту не високі споруди, а зробиш вище його громадян — ти будеш його найбільшим благодійником: нехай краще в низьких домах живуть високі серця, ніж у високих домах гніздяться низькі, дрібні душі.»
«Не каміння чи дерево є підставою державі, а розум її громадян.»
«Щоб зійти Сонцю, немає потреби ні в молитвах, ні в заклинаннях, ні, воно знічев'я починає посилати свої промені на радість усім; так не жди і ти ні оплесків, ні шуму, ні похвал, щоб робити добро, твори добродіяння добровільно — і будеш любим, як Сонце.»
«Не на одній кітві стоїть корабель, не на одній тільки надії тримається життя.»
«Зцілюю душу, а не тіло: краще смерть, ніж ганебне життя.»
«Молодий, помираючи, нарікає на богів через те, що вмирає у розквіті сил; старий — за те, що нудиться, коли йому час на скін. І все ж, коли смерть встане перед його очами, його охоплює жага життя, він посилає за цілителем і просить його вжити всі сили, всі вміння, щоб поставити його на ноги. Дивні створіння ці люди — не хочуть ні жити, ні вмирати!»
«Завсігди обирай життя коротке, але чесне, перед життям довгим, але безчесним.»
«Коли ми були дітьми, батьки доручили нас вихователю, який пильно стежив, щоб з нами не сталося біди. Ми виросли — і Бог доручив охороняти нас уродженому нам сумлінню. Не ставимося погордо до цього сторожа, інакше і Бог розгнівається на нас, і наше власне сумління буде видіти в нас своїх ворогів.»
«Чого не слід робити, того не роби й у мислях.»
«У зяті можна знайти сина; але в кого злий зять, той втратив свою дочку.»
«Розумний бореться зі страстю, дурень стає її рабом.»
«Раб той, хто не вміє володіти собою.»
«Виноград пускає від себе три гілки: гілка насолоди, гілка пияцтва та гілка нахабства.»
«Немає нічого легшого, ніж знайти друга в щасті та нічого тяжчого — у горі.»
«Дурнів зцілює від горя час, розумних — їхній розум.»
«Мова смілива, але безладна — що тупий меч.»
«У природі немає нічого насправді приємного чи неприємного — вся справа в звичці.»
«Намагайся залишити по собі дітей краще освічених, ніж багатих: надії освічених завидніші багатих неуків.»
«Уникай дружби злих людей і ворожнечі добрих.»
«У нещасті пізнається друг і викривається ворог.»
«Якщо хочеш жити, не знаючи смутку, вважай майбутнє минулим.»
«Щастя, як осінні плоди, слід зривати вчасно.»
«Коли один молодий хвалько говорив у театрі, що він розумний, тому що розмовляв з багатьма любомудрами, Епіктет замітив йому: «От і в мене багато знайомих багатіїв, а все ж таки я не багатій!».»
«Яка багата людина? Задоволена собою.»
«Найприємніше може стати найнеприємнішим, слід лише перебрати міру.»
«Заздрість — ворог щасливих.»
«Розумний не переймається мареннями, а задоволений тим, що має.»
«Усе мудролюбство укладене в двох словах: витримуй і утримуйся.»
«Та людина не вільна, яка сама собі не господар.»
«Тільки освічені вільні.»
«Майте на вгляді, що коли Ви даєте волю своєму гніву, ви не просто чините зле в дану мить, але і розвиваєте в собі злу звичку.»
«Не вірте тим, хто стверджує, ніби освіта — право вільних людей, а вірте любомудрам, які кажуть, що тільки освічені люди вільні.»
«Свобода — це незалежність мислі.»
«Знай і пам'ятай, що якщо людина нещасна, то вона сама винна, тому що Бог створив усіх людей для їхнього щастя, а не для того, щоб вони були нещасними.»
«Коли, зачинивши за собою двері, ти лишаєшся один у своєму домі, не кажи, що ти самотній: бо ти не самотній, Бог і твоя душа разом із тобою.»
«Людей мучать не речі, а уявлення про них.»
«Якщо хочеш вчитися, будь готовий вважатися дурнем і тупицею.»
«Чим рідші задоволення, тим вони приємніші.»
«З простими людьми менше говори про теорії, а роби відповідно до них.»
«Краще знати, як учиняти чесноту, ніж знати, як її описувати.»
«Природа дала людям один язик і два вуха, щоб ми більше слухали інших, ніж самі говорили.»
«Якщо хочеш бути добрим, насамперед вважай себе злим.»
«Володій своїми пристрастями — або вони оволодіють тобою.»
«Якщо хочеш, щоб говорили добре про тебе, не говори зле про інших.»
«Людина зі свобідною волею не може бути названа рабом.»
«Доля — похмура в'язниця для тіла і зло для душі.»
«Хто вільний тілом і невільний душею, той раб, і, відповідно, хто зв'язаний тілесно, але вільний духовно — свобідний.»
«Немає нікого, хто, люблячи гроші, задоволення і славу, любив би й людей: їх любить тільки той, хто любить чесноту.»
«Якщо нас запросять на обід, ми їмо те, чим нас пригощають.»
«У житті ми вимагаємо від богів, чого вони не можуть нам дати, вимагаємо притому, отримавши від них дуже много.»
«Смішні люди, що пишаються тим, що не в нашій владі. Один каже: «Я кращий за тебе: у мене багато землі, а ти мреш з голоду». — «Я колишній консул», — каже інший. «Я прокуратор», — чуєш від третього. «У мене кучеряве волосся», — каже четвертий. Кінь тим часом не скаже коню: «Я кращий за тебе, тому що в мене багато корму, вдосталь вівса; вузда у мене із золотою насічкою, попона — цвітна», а тільки: «Я кращий за тебе, бо хутчіший». Взагалі, будь-яка тварина краща чи гірша виключно за своїми перевагами або недоліками. Невже люди не цінують моральних якостей? — Невже ми маємо звертати вгляд тільки на волосся, сукню та походження?»
«Хворі незадоволені цілителем, коли він нічого не прописує їм, і гадають, що він вважає їхнє становище безнадійним. Чому ж ми не чинимо так з любомудром — не гадаємо, що він зневірився у нашому одужанні, якщо не дає нам ніяких вказівок?»
«Запитай себе, чого ти хочеш — багатства чи щастя? Якщо багатства — знай, що воно ні благо, ні в твоїх руках; якщо щастя — будь переконаний, що воно й благо, і перебуває у твоїй владі: першим доля нас обдаровує лише на час, тоді як бути щасливим залежить від нас самих.»
«Якщо ти увидиш глузливу, отруйну змію або скорпіона в ящику з прикрасами зі слонової кістки або золота, ти все одно не полюбиш і не захочеш мати їх, хоча вони й посаджені в дороге приміщення, навпаки, станеш дивитись на них зі страхом і огидою, як на отруйних тварин. Так, коли ти зустрінеш людей багатих, щедро наділених усім долею, але розпусних, не дивуйся їхній блискучій зовнішности, а погорджуй їх за їхні вади.»
«Те, що ти даєш тілу, ти незабаром втратиш, але що даси душі — залишиться твоїм назавсігди.»
«П'яному не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п'яного, а там, де всі переконання марні, нема чого пускати в хід все своє красномовство.»
«Коники мають голос, у слимаків його немає. Останні люблять вогкість, перші — тепло; останніх всилує вилізти зі шкаралупи роса, перші прокидаються від пекучих променів Сонця, разом із його сходом і починають свої пісні. Так якщо і ти хочеш бути людиною, що приємно і слушно говорити, не показуй своєї душі на обідах, коли її окропила винна «роса», інакше забрудниш її. Коли ж, у тихій бесіді, її зігріє своїм промінням розум, тоді нехай пролунає її голос, як голос пророка — нехай вона заговорить голосом правди.»
«На того, з ким ти розмовляєш, дивися з трьох точок зору: вважай його або вищим за тебе по розумовому розвитку, або нижче, або рівним тобі. Якщо він розумніший за тебе — слухай і слухайся його, дурніший — сам дай йому навід; якщо він дорівнює тобі за розумом — погодься з ним. Пам'ятаючи це, ти ніколи не звикнеш сперечатися. Краще погодитися з істиною і відмовитися від хибної думки, ніж погодившись з хибною думкою, бути переможеним правдою. Щоправда, перемагає сама собою, думка — через інших.»
«Краще жити з однією людиною високої душі та бути спокійним і незалежним, ніж вести жалюгідне життя в суспільстві багатьох.»
«Чого не бажаєш собі, не бажай іншим; тобі не подобається бути рабом — не звертай інших у рабство. Раз ти не можеш обійтися без послуг рабів, ти насамперед сам раб, — як не уживаються один з одним доброчесність і вада, так і свобода з рабством.»
«Люди радо знаходять виправдання своїм провинам, тоді як мудролюбство вчить не простягати, не помізкувавши, і палець.»
«Як вірні ваги не можна перевірити ні за вірними вагами, ні судити про ступінь їх вірности за неправильними вагами, так і справедливого суддю не можуть судити справедливі люди, а суду несправедливих він не підлягає.»
«Як немає нічого прямішого за пряме, так немає нічого справедливішого за справедливе.»
«Якщо ти спорудиш своєму рідному місту не високі споруди, а зробиш вище його громадян — ти будеш його найбільшим благодійником: нехай краще в низьких домах живуть високі серця, ніж у високих домах гніздяться низькі, дрібні душі.»
«Не каміння чи дерево є підставою державі, а розум її громадян.»
«Щоб зійти Сонцю, немає потреби ні в молитвах, ні в заклинаннях, ні, воно знічев'я починає посилати свої промені на радість усім; так не жди і ти ні оплесків, ні шуму, ні похвал, щоб робити добро, твори добродіяння добровільно — і будеш любим, як Сонце.»
«Не на одній кітві стоїть корабель, не на одній тільки надії тримається життя.»
«Зцілюю душу, а не тіло: краще смерть, ніж ганебне життя.»
«Молодий, помираючи, нарікає на богів через те, що вмирає у розквіті сил; старий — за те, що нудиться, коли йому час на скін. І все ж, коли смерть встане перед його очами, його охоплює жага життя, він посилає за цілителем і просить його вжити всі сили, всі вміння, щоб поставити його на ноги. Дивні створіння ці люди — не хочуть ні жити, ні вмирати!»
«Завсігди обирай життя коротке, але чесне, перед життям довгим, але безчесним.»
«Коли ми були дітьми, батьки доручили нас вихователю, який пильно стежив, щоб з нами не сталося біди. Ми виросли — і Бог доручив охороняти нас уродженому нам сумлінню. Не ставимося погордо до цього сторожа, інакше і Бог розгнівається на нас, і наше власне сумління буде видіти в нас своїх ворогів.»
«Чого не слід робити, того не роби й у мислях.»
«У зяті можна знайти сина; але в кого злий зять, той втратив свою дочку.»
«Розумний бореться зі страстю, дурень стає її рабом.»
«Раб той, хто не вміє володіти собою.»
«Виноград пускає від себе три гілки: гілка насолоди, гілка пияцтва та гілка нахабства.»
«Немає нічого легшого, ніж знайти друга в щасті та нічого тяжчого — у горі.»
«Дурнів зцілює від горя час, розумних — їхній розум.»
«Мова смілива, але безладна — що тупий меч.»
«У природі немає нічого насправді приємного чи неприємного — вся справа в звичці.»
«Намагайся залишити по собі дітей краще освічених, ніж багатих: надії освічених завидніші багатих неуків.»
«Уникай дружби злих людей і ворожнечі добрих.»
«У нещасті пізнається друг і викривається ворог.»
«Якщо хочеш жити, не знаючи смутку, вважай майбутнє минулим.»
«Щастя, як осінні плоди, слід зривати вчасно.»
«Коли один молодий хвалько говорив у театрі, що він розумний, тому що розмовляв з багатьма любомудрами, Епіктет замітив йому: «От і в мене багато знайомих багатіїв, а все ж таки я не багатій!».»
«Яка багата людина? Задоволена собою.»
«Найприємніше може стати найнеприємнішим, слід лише перебрати міру.»
