Причини московсько-української війни і що робити після перемоги? — Війна, дієпис, політика


Слава Україні! Зараз ми чітко розглянемо причини моськовсько-української війни в 21 столітті та напрямок, який необхідно прийняти Україні для розвитку, щоб не повторювати помилки минулих століть.


У чому причини московсько-української війни в 21 столітті? І міжнародне вирішення подібних випадків?


— Існування імперій

Першою і головною причиною війни є існування імперій. 1960 року ООН прийняло Декларацію про надання незалежности осадницьким державам та народам, але вона не була належно дотримана, купа імперій, як Московщина, Китай, США, Великобританія та багато інших, лишилися імперіями, багато народів лишилися під їхньою владою через хитрість і підступні дії цих держав, а саме через заселення чужих земель іншими народами чи власним народом, створюючи міжнародництво, тобто інтернаціоналізм, коли втрачається розуміння належности до свого народу і залишається тільки один замір — особисте виживання. Ось лише кілька таких прикладів у наведених державах: якути, уйгури, гавайці, шотландці; проте це тільки мала частина, їх набагато більше. Під час відходу з Африки осадники поділили африканські держави не за народами, а за вигідними для них, осадників, землями, що призвело до великої кількости воєн в Африці. Там геть зараз не бажають вирішити питання воєн, адже це все тренувальні бази осадників і гроші на оружжя. В Африці зазвичай воюють саме народ проти народу за владу в державі, бо ці народи мовою, культурою і геть виглядом відрізняються один від одного, тому бажають мати саме владу своїх. Водночас завдяки такому поділу вони мають досі державні мови осадників, що на руку тільки їхнім колишнім власникам. А жест допомоги біженцям в ЄС, це тільки допомога самому союзу, де народжуваність падає з кожним роком. Але вони ще не розуміють, що країни, де переважають чужинці, стають власністю чужинців з їхніми порядками. І федерації — це оманливе відчуття незалежности кожного народу, але будь-яка федерація — це прихована імперія, де сильніший чи більший народ визначає політику усього. Змішання народів призводить до війн та захоплення, це служить основою для нападу. Мають визначатися чіткі границі держав саме за народом, а також слідкування за кількістю іноземнців, які переїхали жити в країну, інакше внутрішні заворушення неуникні. Також мають бути чіткі правила відвідування і перебування сусідів в іншій країні, бо велике скупчення іноземнців в приграничних землях з їхньою державою веде до культурного впливу та воєн, тому потрібно мирно вирішити це питання і взаємообмінятися жителями, надавши їм житло на Батьківщині. Потрібно прописати, незалежно для якої країни, загальні правила подорожування, але не проживання в інших державах. Виключення це дипломати, науковці та підприємці, але також з обмеженою кількістю місяців за границею, щоб запобігти великій кількості міжнародних подружь у приграничних містечках, адже народні держави засновуються на власному народі, а переважаючі чужинці у визначеній місцині отримують підлу можливість приєднати нові землі до своєї народної чи імперської держави. Якщо ви досі ставите це під сумнів, то поставте собі питання: Чи відбувся б поділ УНР на початку 20 століття між поляками і москалями без поляків та москалів в Україні? Чи було б Придністров'я під владою москалів, Західна Сахара під владою марокканців, Гаваї під владою США, Північна Ірландія під владою англійців? Дієпис ніколи не помиляється.


— Наявність іноземних медіа та вплив чужих підприємців на внутрішнє торжище

Наступним йде: необхідність відсутности іноземних медіа та обмежений вплив чужих підприємців на внутрішнє торжище, виняток обмежені вироби чи запаси. Це для уникнення тиску сторонньої держави на іншу державу. Прикладом у нас є Ахметов і його вплив на українців з Донбасу, де майже кожен був залучений до його виробництва, а впливове медіа тільки підігрівало ворожі настрої проти іншої частини України. Або Медведчук, який російські гроші витрачав на прочищення мізків українців. Також вдалим прикладом буде американське овочеве підприємство «Чикіта», яке надавало значний вплив на господарство і політику держав місцини, що вилилося в іноземний вплив, зокрема впорядила кілька військових вторгнень, США в Гватемалу 1954 року для повалення їхнього президента Хакобо Арбенса, і державних переворотів після цього, у висліді яких підприємство отримало велику площу сільськогосподарських земель, а також ще більший політичний вплив.


— Відсутність розуміння народу, коріння і культури

Ще однією причиною є відсутність розуміння народу, коріння і культури, тобто забуття. Виховання впливає на відношення, мораль та поведінку людини, коли воно відсутнє, то цивілізація занепадає. Тому потрібно вчити дітей, що народ — це велика сім'я, де кожен тобі є братом і сестрою, що коріння необхідно пам'ятати та берегти звичаї, це одна з основ народної держави.


— Відсутність відповідного покарання

Наступною причиною є відсутність відповідного покарання. Якщо б міжнародна спільнота давала гідну відсіч всяким посяганням на чужі землі, тоді б не було захопленого Тибету, Ірако-іранської війни, Ізраїльської шестиденної війни і купи інший воєн, які нас привели до московсько-української війни. Санкції, які не вбивають державу і не впливають на зміну її політики, не можуть розглядатися як санкції, адже вони не чинять бажаного впливу. Потрібно створювати нові об'єднання із загальним запровадженням санкцій для знищення внутрішнього торжища нападника в найкоротші строки або військовими силами присікати порушника порядку. Іншого рішення нема і не буде.


— Стара світова політика

Далі йде необхідність просування нової політики у світі, щоб запобігти війнам і створенню імперій. Нова політика має спрямовуватися на усунення будь-яких місцевих політичних чи військових союзів, а забезпечуватися тільки міжнародною спільнотою з усіх держав, щоб уникнути впливу сильніших на слабкіших і запобігти загрозі безпідставного застосування військових союзів проти самостійної держави. Господарські, тобто економічні, союзи існуватимуть. У кожній державі має бути своя політика вкорінення. Також обмежена кількість іноземців в державі відносно коріного населення. Зміна устрою державних виборів, де приймати участь зможе тільки корінне населення, яке безпосередньо знаходиться в своїй країні, зі знанням свого дієпису та мови, а також створення рівних умов для партій, що беруть участь у виборах, щоб прибрати старий устрій, де вибори перемагає той, хто більше грошей витратив на свою кампанію, через що до влади приходять багатії або їхні пішаки. І останнє, це політика народовства, яка гідно виховує громадян і вчить почитати волю інших народів.


Що робити після перемоги?


— Змінити напрям на незалежний політичний і військовий. Без ЄС і НАТО

У 2014-му році люди вийшли на Майдан стояти за незалежність України, після побиття студентів люди зрозуміли, що ми втрачаємо свою свободу, тоді тисячі українців вийшли відстоювати незалежність України від іноземного впливу, а саме Московщини. Нині ЄС має всі ознаки нерівноправного союзу, де сильніші знову вирішують долю слабкіших, де існує тільки кілька надбагатих держав, а інші є сировинними і бідними. Багато наших людей помилково рівняє весь Європейський союз до Німеччини, Франції чи Італії, забуваючи про набагато бідніші Болгарію, Румунію, Словаччину, Угорщину, Латвію, Литву чи інші. Чи не краще та зручніше нам розвиватися як Норвегія чи Швейцарія? Чи не безпричинно вийшла з ЄС Великобританія, яка під час війни є нашим найдієвішим союзником? Та геть поглянемо на слова міністра фінансів Німеччини Лінднера після повного нападу Московщини на Україну: "У вас лише кілька годин. Постачати оружжя чи відключати Росію від SWIFT безглуздо", і це держава, яка має більшість голосів в парламенті ЄС. Згадувати поведінку їхнього канцлера Шольца чи президента Франція Макрона не треба, вони затримують будь-яке прийняття санкцій на нашу користь, то що буде після вступу в ЄС? Відбудеться використання нас як дешевої сировини і витіснення усіх наших виробників німецькими, французькими та іншими, що вже сталося з багатьма невпливовими державами ЄС, що робить їх залежними від цього союзу і вихід звідти означатиме господарське знищення держави. Тобто держава впадає в залежність від цього союзу, його несправедливого господарства, де народовладдя тільки брехливе слово, а не дійсність. Адже прийняття законів у парламенті ЄС, тобто зовсім чужими представниками держав, які, насамперед, піклуються про свою країну і де нерівномірно розподілені голоси, мають виконуватися у всіх державах ЄС, що суперечить поняттю незалежности. Потрібно усвідомити, що не потрібно глядати господаря у вигляді інших держав, як то Московщина, США чи ЄС, а бути сміливими і взяти відповідальність за свою державу самим, ніхто не спорудить за нас ту Україну, яку ми хочемо і неодмінно зробимо. Також слід додати, що після вступу в ЄС виходство, тобто еміграція, набере ще більших обертів, адже українці зможуть вільно робити і вчитися в державах ЄС без додаткових віз, що нині стримує великий відтік населення. Це можна зрозуміти, поглянувши на досвід Польщі, коли за рік після вступу виїхало понад 2 млн поляків і продовжують масово виїжджати, Естонії, де естонців замінюють москалі, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Болгарії і це не весь список. Головні держави ЄС, такі як Німеччина, Австрія, Франція, використовують бідних для поправки свого демографічного стану. Потрібно розуміти ще, що Україна буде у післявоєнному господарському занепаді, що ще підсилить виходство. На додачу знизиться народжуваність через складний господарський стан всередині держави, що призведе до того, що нам треба будуть люди, адже для розвитку економіки треба робочі руки і ми будемо набирати їх з бідніших держав, це умовно можуть стати білоруси і москалі, тобто наш народ буде на межі зникнення, і все це — наслідок вступу в ЄС. Тому десять разів міряймо, а раз утинаймо.

Тепер розглянемо НАТО. Зараз пройдемося по тому, де були залучені війська НАТО протягом свого існування і де вони були дійсно потрібні та чи були вони там залучені. Вперше вони були задіяні на стороні Боснії і Герцеговини в 1993 році проти Сербії, потім у 2001 році проти албанських повстанців в Північній Македонії, далі у Косово в 1999 році для слідкуваням за порядком, вже у 2006 році взяла участь у війні в Афганістані, Балтійська повітряна поліція з 2004 року для захисту Литви, Латвії та Естонії, потім операція «Союзницький постачальник» в 2008 році по боротьбі з сомалійськими піратами, продовженням якої була операція «Союзницький захисник» 2009 року, після чого прийняли рішення про операцію «Океанський щит», де беруть усі охочі держави, а не тільки НАТО, як і в операції «Активні зусилля» 2001 року в Середземному морі, далі операція «Об'єднаний захисник» в 2011 році у Лівії для зміни влади, потім у 2013 році в Сирії та у 2003 році задіяні війська в Туреччині біля границі з Іраком для захисту границь. І які з цих операцій були здійснені безпосередньо для захисту держав-учасниць? Балтійська повітряна поліція і захист турецьких границь з Іраком, всього дві. Патрулювання вод здійснюють усі бажаючі, тому членство не обов'язкове. Всі інші операції відбувалися до вступу держав в союз або були у державах, які і не стали учасницями. То навіщо нам союз, який уникає війни з нашим головним ворогом, водночас воюває в чужих державах-неучасницях? Єдиною причиною вступу може слугувати захист України від самих держав-учасниць. Захоплення 1974 року півночі Кіпру Туреччиною показує, що членство в НАТО не означає моральности її держав-членів і НАТО не протидіє захопленню, адже Кіпр досі залишається поділеним. Також можна зазначити, що Угорщина знала завчасно про підготовку нападу Московищини на Україну і домовилася з москалями про захоплення Закарпаття, що також вказує на клопіт існування скупчення чужих народів в інших державах, які мають свої незалежні держави, а також те, що НАТО та ЄС, сто відсотково знаючи про заміри мадяр, ніяк не відповіли.

США і ЄС нам недостатньо допомогають у війні проти Московщини, вони нас використовують для своїх замислів. Тому нам дають купу оборонного оружжя, а не наступального, бо це затягує війну, ростуть військові та технічні жертви москалів, що дає США слабку Московщину, яка не зможе підтримувати уряди Сирії та інших ляльок, а США зможе з легкістю поставити там для себе зручні уряди, а ЄС у лиці її голів Німеччини, Франції та Італії отримає ще дешевші природні запаси Московщини і замовлення на великі суми запчастин для відновлення військової техніки, завдяки чому ці голови ЄС будуть жити ще багатіше. Це доводить і документація про поставки військових запчастин та техніки з Німеччини і Франції в Московщину з 2015 по 2020 рік, коли війна в Україні вже була, тому наші, так сказати, союзники, які ніби допомогали нам при Мінських угодах, заробляли на нашому горі, торгуючи з нашим ворогом, і зараз ми знищуємо техніку, яка б не змогла існувати без їхньої допомоги, тому смерті українців на їхніх руках теж і не слід про це забувати. Наступальне оружжя буде надаватися після бажаного рівня послаблення Московщини і знищення її військової сили, що можна вже помітити, адже ми лишили москалів лише з радянською застарілою технікою. Тому в майбутньому так буде і надалі, але вже із зобов'язаннями перед цими корисливими державами, що не добре для нас, адже невідомо чи буде їм вигода допомогати нам вже в іншій війні. А НАТО — безкорисний союз, який діє тільки в рупах США, Німеччини та Франції. Чи хоче Україна знову стати чиєюсь осадою? Ні, наші вояки боряться за незалежну процвітаючу Україну! Нам потрібен новий військовий союз, де ми будемо входити в стан вирішальних держав, а не посередніх. Тільки так ми будемо мати справжніх союзників. А господарство потрібно створювати на незалежних зв'язках, як Швейцарія, Норвегія, Британія, Ізраїль чи Японія, щоб зберігати свою кров'ю виборену незалежність.


— Посилення вкорінення через чистомовство, власну архітектуру, повернення звичаїв, посилене вивчення дієпису

Необхідно посилити політику вкорінення. Воно, насамперед, має відбуватися через чистомовство, тобто очищення української мови від перейнятих слів і створення нових на питомих коренях; власну архітектуру, тобто спорудження жилих домів та інших споруд з складовими української культури чи повністю в українських шибах, як українське бароко, український модернізм тощо; повернення звичаїв, тобто вивчення звичаїв українців, їхніх знамен, обрядів і заохочення з боку держави святкувати старі свята, створюючи відповідні умови, де буде поєднуватися древнє святкування з поєднаннями сучасности; посилене вивчення дієпису, тобто ще з садочку має починатися вивчення дієпису українців з Антського союзу, вся наша спільна боротьба за незалежність і співробітництво, повинен бути нахил на часи єднання, пояснення причин ненависти до певних народів у різні часи.


— Спорудження однонародної держави

Спорудження однонародної держави. Потрібно слідкувати за кількістю іноземців в державі, а не покривати ними людську нестачу. Велика кількість чужинців в державі, тобто міжнародництво, дає можливість обробки чужим державам і народам, що призводить вкінці до війни чи внутрішньої ворожнечі. Причина московсько-української війни лежить в інтернаціоналізмі Московської імперії та СРСР, політика імперій направлена на знищення народів, щоб зробити всіх однаково змішаними. Через велику кількість москалів на Донбасі та півдні України почали просуватися замисли, що українців не існує і російська мова рідна мова на цих землях, саме вони стали рушійною силою похитання нашої незалежности. Як колись велика кількість поляків була на Галичині, що послужило причиною для її захоплення на початку 20 століття Польщею, так і тут велика кількість москалів призвела до захоплення. Такі приклади є і в інших куточках світу, наприклад: іспанці захоплюють кількістю Каталонію, щоб вона не стала незалежною, марокканці — Західну Сахару, китайці — Тибет і Східний Туркестан, американці — землі індіанців та Гаваї, англійці — Шотландію і Північну Ірландію. Тому однонародна держава — це безпека незалежности.


— Змінити устрій державних виборів

Необхідна зміна устрою державних виборів, де приймати участь зможе тільки корінне населення, яке безпосередньо знаходиться в своїй країні, зі знанням свого дієпису та мови, які перевіряються, а також створення рівних умов для партій, що беруть участь у виборах, щоб прибрати старий устрій, де вибори перемагає той, хто більше грошей витратив на свою кампанію, через що до влади мають змогу прорватися тільки багатії або їхні пішаки, які роблять під себе закони держави. Також має зберігатися закон про єдине громадянство.


— Просування народовства

Має на державному рівні просуватися народовство, або латинською націоналізм. Народовство вчить людей відповідати за вчинки народу, або латинською націю, бути разом зі своїм народом і бути частиною суспільства. Воно вчить тому, що однонародець твій є тобі братом і сестрою, що посилює чесність між собою і прив'язаність, що веде до розвитку держави і зникнення корупції, адже психологічно кожен українець сприйматиметься як рідний. А лібералізм та марксизм навпаки має присікатися, бо виховує безвідповідальних і недіяльних людей, які, забуваючи про народні рупи, наражають державу на небезпеку. Саме лібералізм просував замисел не боротьби з ворогом, а мир з ним, що породило війну в 2014 році та подальше закриття очей на можливість великої війни. Лібералізм дає оманливе почуття свободи, люди стають розрізненими і безвідповідальними за загальне, що веде до втрати можливости захищати та відстоювати свободу. Натомість народовство вчить бути моральними, разом зі своїми рідними, тобто своїм народом, досягати поставлених замірів і робити усе на благо народу.


Це найголовніші основи, яких має дотриматися наш народ для зведення великої нашої держави, щоб не повторити помилки наших предків. І тільки тоді заквітне наша славна Україна. Єднаймося, розвиваймося. Слава Україні!