Чи чистомовна українська мова? Чистомовство

Вітаємо. Сьогодні ми розповімо вам що таке чистомовство, чому воно цінне і як його досягти!

Що таке чистомовство?

Чистомовство — мовна політика, спрямована на усунення перейнятих слів та різних первнів чужих мов, заміюючи їх власними відповідниками, новотворами чи народномовними спорудами.

Чистомовство часто з'являється як протидія мовному занепаду. Його часто представляють як «захист» мови від «нападу» інших мов, чи як «збереження» народного духу, але часто чистомовство є нововведенним в описі нового взірця.

Воно властиве суспільствам, що змагаються з чужими культурно-мовними напластуваннями в добу народного відродження і глядань народної самобутности. Явище чистомовства, зокрема, властиве для всіх країн, які виходять з-під впливів імперій та інших потужних впливів чужорідних культур.

Через відсутність політики чистомовства і злагодженої мовної політики українська мова потерпала від германізмів з приходом варягів, тюркізмів з навалою монголів, полонізмів зі створенням Речі Посполитої, германізмів з Австро-Угорщиною і московізмів з приходом Московщини та більшовиків. Втім много українських слів у часи СРСР приписали невиправдано до російських суржиків, хоча вони протягом усього дієпису належали до української мови.

Зараз ми наведемо вам приклад українського суржику, який затверджений на державному рівні та нині дуже поширений в Україні, а потім суто української мови:

Я завжди міркував, що історія діалектів нічого не варта, але мій ментор сприймав це як жарт. Проте я реально не розумів цього. Раптом на географії, коли ми розглядали шовковий шлях, я помітив лелеку за вікном, в якого були плями на вухах, наче сережки. Я зрозумів, що також хотів би мати скіл літати і бачити світ. Шкода, що цю фантазію не можна реалізувати. Я скерував свій погляд на карту в кімнаті, де було видно весь масштаб світу. Я ще згадав про стару комору у своєму селі, яка купу разів перебудовувалася і була вся у ґрунті, хоча її вже не врятувати. Шкідливо, мабуть, фантазувати на заняттях, коли твоя мета стати лікарем.

А ось як це звучатиме суто українською мовою:

Я завсігди розмислював, що дієпис говорів нічого не стоїть, але мій наставник сприймав це як смішку. Проте я дійсно не розумів цього. Знічев'я на землеписі, коли ми розглядали шовкову путь, я помітив чорногуза за вікном, в якого були плями на вухах, наче ковтки. Я зрозумів, що також хотів би мати навичку літати і видіти світ. Жаль, що цю мрію не можна втілити. Я спрямував свій погляд на землевид в світлиці, де було видно все мірило світу. Я ще згадав про старий сипанець у своєму селі, який купу разів переспоруджувався і був весь у персті, хоча його вже не вибавити. Вадко, мабуть, мріяти на заняттях, коли твій замір стати цілителем.

Це невеликий приклад, який красномовно каже нам про кількість переймань у нашій мові, але не потрібно лякатися, весь цей випуск створений з якомога більшою кількістю українських слів і ви досі все розумієте.

Спроби введення чистомовства в українську мову

Чистомовство почасти просував часопис «Рідна мова» Івана Огієнка, а також «кутки мови» по газетах і часописах, у Канаді часопис «Слово на сторожі», який видавався з 1964 року у Вінніпезі за упорядкування Ярослава Рудницького.

Серед прихильників концепції чистомовства в радянській Україні — Євген Тимченко, Олена Курило, Сергій Смеречинський, Микола Сулима, Агатангел Кримський.

Більшовицька мовна політика від 1930-их років засуджує новітнє українське чистомовство в УРСР як «українське буржуазне народовство у мові», що призвело до гонінь української мови і винищенню українських слів, замінюючи їх латинськими, французькими, німецькими, тюркськими і московськими. Велося переслідування упорядників словників і чистомовців, які займалися розвитком культури, що могло призвести до підняття повстанського руху за незалежність.

Деяке відродження дуже стриманого чистомовства (під назвою «культури мови») спостерігається в часописі «Українська мова в школі» та в збірниках «Про культуру мови» (Київ 1964), «Питання мовної культури» (від 1967 щорічно).

Після набуття Україною незалежности розпочалася доба поступового відродження і культури, і мови. Було перевидано багато забутих загалом видань, зокрема, словникової спадщини, яка засновувалася на питомо українській основі. Зокрема, було перевидано словники Бориса Грінченка, Григорія Голоскевича.

Набули надзвичайної відомости і словники нарочитої термінології. Так, Інститут тваринознавства НАН України 2005 року перевидав тваринознавчі словники 1927—1928 років, які стали основою більшости сучасних зведень, зокрема, щодо птахів тваринного світу України (Фесенко, Бокотей, 2007), щодо земноводних (Писанець, 2007) тощо.

Обговорюється і питання поширености в українській мові споруд з пасивом і дієсловами на -ся, що розглядається рядом мовознавців як небажаний наслідок впливу московської книжної мови.

Проте чистомовство у 19-му і 20-му століттях було не дуже дієве через складність відстеження походження слова і скупість даних відомостей, адже міжмережжя тоді не існувало, а словник походження слів почав укладатися лише під кінець 20 століття. Зараз вже сміливо можна дізнатися походження більшости слів і очистити свою мову. Нині все залежить тільки від бажання, народовства чи вітчизности!

Чистомовство у мовах світу

Англійська

Спочатку розглянемо англійську, де питомими розуміються слова давньоанглійської мови, так і загалом слова германського походження, якими намагаються витіснити переважно слова з романських мов, а також грецької та латини. У м'якому вигляді цей замисел зазвичай зводиться до використання вже існуючих слів, що є синонімами перейнятих, наприклад, begin замість commence "початок". Більш жорсткий погляд на клопіт передвиджує відродження застарілих слів, наприклад, ettle замість intend "мати замір", та створення нових слів з германськими коренями, наприклад, wordstock "словник". Вперше замисел чистомовства в англійській виник у XVI столітті під час суперечок навколо «зарозумілих слів». У XIX столітті впливові письменники, як Чарльз Діккенс, Томас Гарді та Вільям Барнс, намагалися запроваджувати новотвори birdlore, грецьке "орнітологія", українською "птахознавство", та speechcraft, грецьке "граматика", українською "мовниця" зі словника "Словниця української мови" 1873 року. Найпримітнішим захисником у XX столітті чистомовства був Джордж Орвелл, який надавав перевагу простим англосаксонським словам перед складними грецькими чи латинськими.

Французька

Переходимо до французької, де розвинена мова зазнає тиску з боку англійської. Так відомий мовознавець Рене Етьємбль у нарочитому дослідженні показав, що цей тиск набуває загрозливих обся­гів. Відповідна назва розвідки — «Чи розмовляєте ви франглійською?», тобто суржиком французької та англійської мов. Гостро висміявши цю «мову», Рене Етьємбль висунув наміток боротьби із зайвими англіцизмами.

Найпоширенішою причиною їх поширення мовознавці називають беззастережне повторення поведінки вищого суспільства, примхи письменників, бажання створити в тексті відповідну «обстанову». Лунали заклики послідовно заміняти англіцизми питомими термінами. Ці заклики підтримував свого часу президент Шарль де Голль: «У народних рупах, аби наші вчені, послу­говуючись французькою мовою, зважали на те, що вона має лишатися со­бою». Посібники з культури мови вміщують списки англіцизмів із францу­зькими відповідниками, наприклад:

best-seller «касова книжка» — grand succès, manager «орудник, розпорядник» — chef, living-room «віталь­ня» — salle de séjour, match «змагання, гра» — competition

Рене Етьємбль та інші мовознавці закликали захистити чистоту мови на законодавчому рівні. Уряд відгукнувся, видавши 1972 року указ № 72-12 «Про збага­чення французької мови», що передвиджував створення комісії для розвитку пито­мої термінології, а 1975 року — закон № 75 «Про використання французької мови», який забороняв державним і недержавним установам послуговуватися чужими словами в діловодстві, рекламі, назвах виробів тощо, якщо є відповідні фран­цузькі. 1994 року прийнято новий «Закон про використання французької мови» або «закон Тубона», за порушення накладається кара. Заснований 1984 року Головний комісаріат французької мови стежить за дотриманням згаданих поста­нов, перевіряє термінологічні устрої, поліпшує перекладацьку роботу.

Покращенням і захистом мови опікується також Французька академія, яка видає «Словник французької мови» — зразок взірцевости й чистоти. Академія укладає або схвалює термінологічні словники й бюлетені, що обмежують уживання англіцизмів і наводять офіційно узгоджені чи обов'язкові питомі відповідники. У такий спосіб закріпилося чимало власних термінів:

ordinateur «обчислювач» — англ. computer, logiciel «програмне забезпечення» — англ. soft­ware, achats, emplettes, magazinage «закупівля, закупи» — англ. shopping, palmares «хіт-парад» — англ. hit-parade

У Франції ці заходи сприймають не як наступ на свободу слова, а як піклування про впливовість мови, зміч­нення її світового становища, як складову частину міжнародного руху франкомовців. Загалом мовна політика країни є стрункою і послідовною, широка підтримка громадськости зумовила її успішне втілення.

Німецька

У добу абсолютизму з XVII по XVIII століття країна перебувала під силь­ним культурним впливом Франції. Як відповідь на її мовне володарювання зарод­жується місцеве чистомовство, що намагається усунути з німецької мови чужі напластування. Саме тоді поряд із романізмами Kompanie, Qualität, konstatieren, Moment, Armee, Autor виникають Gesellschaft, Eigenschaft, feststellen, Augenblick, Heer, Verfasser тощо. На початку XIX століття розгорнуто наміток очищення й збагачення німецького словникового запасу висуває мовознавець і видавець Йоахім Генріх Кампе. Багато його німецьких новотворів широко вживані в сучасній мові:

Flugschrift «листівка», Beweggrund «привід, спонука», Öffentlichkeit «громадськість», Zartgefühl «чуйність», Haft «затримання», Umschlag «обгорт­ка», Einzahl «однина», Mehrzahl «множина»

Після проголошення Німецької імперії 1871 року розгортається політика народного єднання, закономірна складова частина якої — мовне єднання. Чистомовні погляди обстоює «Загальнонімецька мовна спілка», яка висуває гасло «Жодного чужого слова для того, що можна так само добре висловити німець­кою». Чистомовство незмінно підтримує уряд держави, міністерства управничим порядком прищеплюють у своїх галузях питому термінологію. Так, залізничне відомство упровадило близько тисячі назв, серед них Fahrkarte замість Billet, Bahnsteig замість Perron, Abtail замість Coupé, Schaffner замість Konduktor. Те саме зроблено у військовій, поштовій, банківській, правничій, газетній, мис­тецькій галузях. Закріпився звичай називати нові технічні винаходи власними новотворами:

Fernsprecher «телефон», Fahrrad «вело­сипед», Kraftwagen «грузовий автомобіль», Mähdrescher «комбайн», Kühlschrank «холо­дильник», Rundfunk «радіо», Fernseher «телевізор», Rechner «обчислювач», Taschenrechner «калькулятор»

У роки правління нацистів це вилилося у створення цілого «істинно арійського новоязу». Народовське чистомовство здійснювалося під гаслом «Той, хто хоче вести за собою німців, повинен говорити з ними німецькою» і ставив за замір викорінення слів латино-грецького, французького та єврейського походжень. Після цього проміжку у німецькій науковій термінології та шкільній освіті закріпилися німецькі слова (нім. Geschlecht — «рід», нім. Erdkunde — «землепис», нім. Zeit — «час»).

Після Другої світової війни чистомовці ставлять за замір запобігання надмірному та неправильному вживанню англійських переймань. Їх гаслом можна вважати висловлювання Ернста Моріца Арндта: «Той, хто не охороняє і не любить свою мову, не може чтити та любити свій народ».

Чистомовство просуває засноване 1997 року братство «Німецька мова», вона налічує понад 12 тисяч членів. У його намітку — протидія зайвим перейманням, змічнення європейської самосвідомости німців. Діячі надсилають листи-протести установам, що надуживають чужими термінами, а на поштовій рекламі, де забагато англіцизмів, ставлять печатку «говоріть зі мною німецькою» і повертають її рекламодавцеві. У виданнях з'являються «ганебні» списки компаній, що спотворюють німецьку мову.

Грецька

А сучасна новогрецька мова доволі вимог­лива до чужих слів. Культурні діячі, науковці, словникарі свідомо дбають про обмеження кількости переймань, намагаючись замінити їх питомими новотворами, що відповідають нормам і духові мови. Європеїзми в грецький мові витісняються питомими назвами: η αντένα «антена» → η κεραία, το ντιζάινερ «дизайнер» — ο σχεδιαστής. Це саме стосується й науково-технічної термінології: το αμαρτιζέρ «амортизатор» — о μειωτής, το βουλκανιζατέρ «вулканізатор» -> ο λαστιχοκολλητής. Власні відповідники жваво замінюють переймання в еконо­мічній термінології: το λίζινγκ «лізинг» — о χρησιδανεισμός, το μάρκετ «торжище» → η αγορά, το βουτζέτ «бюджет» — ο προϋπολογισμός.

Іврит

Відродження книжного івриту відбувся під час Гаскали, єврейського руху, що йшов рівнобіжно світському Просвітництву. Гаскала стала замисловим джерелом всіх основних течій єврейської народної мислі наступних двох століть. У мирській галузі Гаскала спричинила за собою не тільки широку мовну і культурне уподібнювання європейського єврейства, але і виникнення нового книжництва та замислових течій народного норову — гебраїзм (рух за відродження івриту), ідішізм (як вираження світського народовства) і політичного сіонізму. Члени цього руху під назвою маскилим, які хотіли відмежуватися від раввинського іудаїзму, вирішили, що іврит, зокрема біблійний іврит, заслуговує на чудове книжництво. Вони вважали іврит Мішнаїк та інші різновиди івриту хибним та непридатними для письма. Книжництво часів Гаскали, написана івритом, засновувалася на двох осередніх засадах: чистомовстві та квітчастій мові. Чистомовство було засадою, який проголошував, що всі вживані слова повинні мати біблійне походження, геть якщо значення не було біблійним. Засаду квітчастої мови було засновано на перенесенні повних віршів і виразів, як вони були з Танаху. Ще однією ознакою було створення новотворів. Проте залишалися труднощі з перекладом наукових книг, де потрібно було створювати багато новотворів, але вже після 1880-х років це подолав письменник на ім’я Менделе Мохер Сфарім. А у 1920 році було створено Академію івриту, головний орган вивчення, дослідження та визначення народної мови Ізраїлю — івриту. Започаткована єврейським мовознавцем Еліезером Бен-Єгудою у 1920 році на основі Комітету івриту. Перед цією академією поставлені задачі:

1) досліджувати та доповнювати мову іврит новотворами на питомих коренях;

2) вивчати дієпис і стрій мови;

3) розвивати мову, бути провідником у поширенні мови в різних спільнотах ізраїльського суспільства, у повсякденному житті та академічній діяльності.

Корейська

Чистомовство в Кореї поширене як у Північній, так і в Південній частині, де намагаються використовувати слова корейського походження замість чужорідних перейнятих слів. Через японську окупацію в 20 столітті корейська мова дуже сильно постраждала від японської мови, звідки прийшло купа слів, адже корейська мова мала менше значення у цей час. Північна Корея виключила більшість перейнятих слів і замінила їх суто корейськими, також вони знечинили китайські ієрогліфи у 1949 році під назвою "ханча". Південна Корея теж обмежила використання ханчі, тому зараз вона майже не використовується. Багато перейнятих слів з ханчі, особливо академічні слова, були перекладені на рідну корейську мову. У Південній Кореї Народний інститут корейської мови веде словник витонченої (очищеної) мови. Покращена відміна створюється та вирішується путтю онлайн-голосування.

Тамільська

Тані Таміл Іяккам (Чистий або незалежний тамільський рух) — рух за чистоту в тамільській мові та спробах уникати інших слів, особливо англійських, які намагаються уникати санскритського книжництва. Рух розпочався в роботах Мараймалая Адігала, Павентара Бхаратідасана, Деванеї Паванара і Павалареру Перунчіттхіранаара та поширювався в часописі «Тенможі», заснованому Павалареру Перунчітіранаром. Парітімар Калайньяр був головним діячем руху 19 століття; у 1902 році він вимагав значення класичної мови для чистої тамільської мови, який вона отримала у 2004 році.

Сингальська

Хела Хавула — сингальська мовне зібрання, засноване Кумаратунгою Мунідасою в січні 1941 року. «Hela Hawula» була створена на Шрі-Ланці для захисту та піднесення сингальської мови, сингальської землі та сингальської культури. «Hela Hawula» була визнана державним органом після прийняття Закону про заснування Хела Хавула № 38 у Парламенті Шрі-Ланки Закону № 1992.

Малайська та індонезійська

Бека Мелаю, Чакап Мелаю або Ліда Мелаю — це чистомовство малайської (та індонезійської) мови, засноване на австронезійській мовній громаді. Він створений вітчизняними користувачами кіберпростору в Міжмережжі. Вони очищують мову від всяких перейнятих слів, замінюючи їх власними відповідниками чи новотворами. У попередні часи, починаючи з осадницької доби, чистомовство не було широко відоме і не підтримувалося. Письменники намагалися вилучити більшість західних впливів, таких як англійська та голландська, в малайському книжництві. У той час як зовнішні впливи, такі як санскрит і арабська, все ще широко використовувалися. Але в 2017 році був вперше запропонований чистий малайський; під назвою «Ліда Малайо». Потім за цими зусиллями послідували й інші кіберкористувачі, які використовували такі сайти, як Facebook, YouTube, Quora і нещодавно Twitter, щоб поширювати серед малайців чистомовство. Бека Мелаю прибрати всі іноземні слова, змінивши їх новотворами рідної мови. Ця нова відміна мови приймає всі чисто австронезійські первні, здебільшого з малайської мови; наприклад, малайська, мінангкабау, ібан, темуан, якун, яванська та багато інших.

Ісландська

Чистомовство в ісландській мові спрямоване на те, щоб заважати появі нових переймань у мові, створюючи нові слова з давньоісландських та давньоскандинавських коренів. В Ісландії чистомовство намагається відродити мову золотого віку ісландського книжництва. Ця робота почалася на початку XIX століття, на зорі Ісландського народного руху, із заміром заміни старих переймань, особливо з датської мови, і продовжується до цього дня, протистоючи англійським словам. Вона поширена в Ісландії і є головною мовною ідеологією. Вона повністю підтримується ісландським урядом через Інститут ісландських досліджень Арні Магнуссона, Рада з ісландської мови, Фонд ісландської мови та День ісландської мови.

То чому чистомовство необхідне для українців?

— це об'єднає усі українські говори, що допоможе об'єднанню усіх українців. Це створення єдиного суто українського зразка мови;

— це розвиток української культури, що не дасть їй зникнути чи забутися. Адже зупинка розвитку культури веде до переймання з чужих культур, які не спинили розвиток своєї культури;

— це посилення незалежности України, адже з розвитком власної культури зростає і самосвідомість народу, що робить його стійкішим до впливу чужих культур та держав на мислення народу, запобігаючи сепаратизму і колабораціонізму. Коли хтось каже, що переймання з чужих мов ніяк не впливають на державу, то перевірте їхній розум і спонсорів, бо Степан Бандера ще у 20 столітті казав про таких: «Коли якась спільнота своє існування і свою роботу на українському відтинку спирає в засаді на засоби і на підтримку чужосторонніх чинників, то тим самим вона і її робота стають агентурою тих чинників в українському житті. Це діється закономірно, без вгляду на те, чи це признається, чи приховується й заперечується. Бо ціла робота, її зміст, її напрямок, має бути такий, якого собі бажають та на який погоджуються дотичні спонсори». Вони кажуть, що це збагачення мови, а наспавді це її збіднішення, адже йде переймання, а не створення, тобто мова поринає у мовне осадництво, за яким слідує її зникнення або псування. Згадаймо, що робив радянський союз з нашою мовою, він її видозмінював і намагався витіснити московською, називаючи боротьбу за збереження і розвиток мови буржуазним народовством, чи не те саме зараз просувають західні гранти в нашій державі та по світу? Ця політика тоді привела нас до змосковщення, та ледь не поставила хрест на нашій незалежності. Чи слід повторювати помилки минулого через зміну обличчя загрози теперішнього? Запам'ятаймо, що розвиток мови — це створення на її основі слів, а не переймання у чужих народів;

— це самосвідомість народу, що веде до духовного єднання і розвитку української культури в інших галузях, завдяки чому зменшиться злочинність та продажність;

— це почтивість мови, адже розвиток мови показує силу і гідність цього народу;

— це спрощує вивчення науки, бо не потрібно запам'ятовувати чужі назви, які в нашій мові не несуть змісту, тому мозок зайнятий тільки вивченням науки, а не науки і слів, що збільшує плідність. Приклад: абіогенез — самозародження.

Ось що каже світ про це:

«Чия мова, того й влада!» (Римський вислів)

«Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає!» (Хосе Марія Аснар Лопес)

«Мова – це не тільки просте знамено розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певному звичаї. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я... І поки живе мова – житиме й народ, яко народність... От чому мова завсігди має таку велику цінність в народному рухові...» (Іван Огієнко)

«Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну — треба вчити ціле життя» (Вольтер)

«Рідна мова — мати єдности, батько громадянства і сторож держави» (Мікалоюс Даукша)

«Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів» (Василь Голобородько)

Якщо мова народу не розвивається, то не може розвиватися і народне мислення (Борис Грінченко)

Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник)

Мова росте початково, разом з душею народу (Іван Франко)

Як досягти чистомовства?

Для початку потрібно піддавати сумніву походження кожного слова, щоб отримати основу знань для розуміння української мови, адже припускати походження слів без основи знань їх споруди неможливо. Для цього необхідно заглядати в ЕСУМ — Етимологічний словник української мови, де вказується чітке походження слова або найімовірніші припущення походження, він повністю складений мовознавцями. Якщо найдене слово є іноземним, то ми знаходимо його синоніми, а потім перевіряємо їхнє походження поки не зустрінемо український відповідник. Також бажано звертатися до старих або говорових словників української мови, бо в них є українські відповідники майже на будь-яке перейняте слово, і потім перевіряти походження знайденого відповідника, наприклад: Словник Грінченка, Словниця української (або Юговоруської) мови, Словник лемківських говірок, Гуцульський словник, Русинський словник тощо. Якщо і там не буде знайдено відповідника, то можна звертатися до сайту Словотвір, де спільнота чистомовців знаходить українські відповідники в українських словниках або створює новотвори, але з новотворами будьте обережні, не зловживайте ними, слідкуйте за їхньою зрозумілою українською основою та використовуйте тільки у випадках відсутности існуючих українських відповідників. Інколи в Етимологічному словнику можна знайти суперечливе походження слова, тому знаходьте головний і, якщо є, другорядний його корінь, щоб визначити дійсне походження слова і тільки потім вирішуйте чи використовувати його.

Висновок

Тому потрібно брати приклад з сильних держав, інакше буде постійна загроза впадання в залежність сильнішої культури і зникнення власної. Потрібно пам'ятати про багату українську мову та її говорові слова з українськими коренями і не плутати їх із перейнятими. Сила України тільки в її народі, а сила народу тільки в його культурі. Тому розвивайте свою мову, продовжуйте звичаї українців і бережіть Україну.